Вітальне слово
Предстоятеля Української Православної
Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України
ВОЛОДИМИРА
учасникам Всеукраїнської Конференції з питань паломництва
28 жовтня 2013 року
Преосвященні владики, дорогі отці, брати і сестри!
Щиро вітаю всіх учасників Всеукраїнської Конференції з питань паломництва! Перш за все хочу подякувати за труд, який ви несете в галузі просвіти і місіонерства, адже паломництво – це місія, яка здійснюється заради укріплення віри тих, хто робить в Церкві свої перші невпевнені кроки. Хочу подякувати всім, хто живучи в миру, маючи турботи про родину, роботу, хліб насущний, знаходить в собі сили і ентузіазм займатись такою непростою справою як організація паломницьких поїздок.
Вперше подібний захід відбувся рівно три роки тому, саме в цих стінах. З того часу багато що змінилось в Українській Православній Церкві. Ви набули досвіду, з’явились нові паломницькі служби, але незмінною залишається ваша головна мета – вести паству через святині цього миру до реалій Царства Небесного, через Єрусалим земний сходити до Єрусалиму Горнього. Головна мета паломництва співпадає з метою Церкви взагалі – спасіння і обожнення людини.
Сьогоднішній захід – наявне підтвердження того, що паломництво є загальноцерковною турботою. Поклоніння святим місцям має багатоаспектів. Можна говорити про його сотеріологічний фактор (про паломництво як про засіб спасіння і обоження людини), можна згадати, що саме перші паломники (такі як Сильвія Аквітанка, та руський ігумен Даниїл) стали авторами унікальних пам’яток писемності, можна довести, що доленосна мандрівка преподобного Антонія на Афон була саме паломництвом, завдяки якому з’явилась Києво-Печерська Лавра.
Часи змінились і я додав би ще одну причину вважати паломництво найважливішою справою. Саме мандрівки святими місцями можуть стати могутнім виховним засобом для молоді і школярів. Воцерковлення, яке за звичайних умов триває місяці, під час паломництва скорочується до лічених днів. Варто згадати те, яку високу відповідальність при цьому несуть організатори поїздок. Ії можна порівняти хіба що з пастирським служінням.
Кількість паломницьких служб в межах Української Православної Церкви постійно збільшується і сьогодні сягає близько трьох десятків. При цьому їхні найменування не завжди відповідають реальним цілям і масштабам. Хочу звернути увагу на спеціальне розпорядження голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, підписане у липні поточного року, згідно якому визначені дві головні групи паломницьких організацій.
Перша група – це паломницькі служби, створені при парафіях, монастирях і братствах. Друга група – паломницькі відділи, які є структурними підрозділами єпархіальних управлінь. Обидві ці групи звітують керуючому архієрею, в юрисдикції якого вони знаходяться.
Є ще один вид паломницьких служб – загальноцерковний. В межах Української Православної Церкви ця група представлена єдиною службою. З огляду на значення, лише цю службу іменують Паломницьким Центром. Він є структурним підрозділом Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви. Керівник Паломницького Центру підпорядкований безпосередньо Предстоятелю, Синоду і Голові Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви.
Прошу враховувати згадане розпорядження під час корегування вже існуючих назв і при створенні нових паломницьких структур.
Звісно, назва є відображенням пріоритетів і церковної ієрархії. В жодному разі Паломницький Центр Української Православної Церкви не є органом контролю і покарання, оскільки ви підпорядковані безпосередньо своїм керуючим архієреям. Центральний паломницький орган Української Православної Церкви створений для вирішення ключових питань, які періодично виникають, і його завдання, згідно Положення про Паломницький Центр, прийнятого Священним Синодом, полягає в першу чергу в тому, щоб стати підтримкою і допомогою всім вам на загальноцерковному рівні в реалізації вашої діяльності в межах єпархій. Однак лише від вас залежить, наскільки ви скористуєтесь цією можливістю і наскільки реальним і "з повним повноваженням", як говорить учню Титу апостол Павел (Тит 2, 15), буде соборне слово, відображення якого у паломницькій сфері покладене Синодом на Паломницький Центр.
Нагадаю про спробу Верховної Ради України ввести законопроект під назвою «Закон про паломництво». Саме Паломницький Центр став ініціатором проведення Всеукраїнської Конференції, під час якої були складені відповідні звернення, після яких законопроект не був прийнятий.
Лише Паломницький Центр має повноваження від імені усієї Української Православної Церкви представляти інтереси віруючих перед авіаперевізниками та отримувати пільги для сотень церковнослужителів та вірян, які часто обмежені в коштах.
Паломницький Центр має відповідний досвід у проведенні навчальних курсів для співробітників паломницьких служб, і ми очікуємо від нього діяльних кроків у сфері підготовки майбутніх керівників і співпрацівників паломницьких служб. В цьому, безумовно, потрібна буде і ваша посильна допомога.
Але ваша єдність потрібна не лише у кризових моментах. Вона необхідна щодня. Лише планомірна і регулярна робота з централізації ваших зусиль зробить паломницькі структури ефективними і стійкими до можливих потрясінь і викликів сьогодення.
Наостанок хочу подякувати всім присутнім за те, що знайшли час і взяли участь у Конференції. Бажаю, щоб ваше спілкування було приємним, ефективним, та в майбутньому принесло користь нашим паломникам.
Ще раз хочу згадати чудове послання апостола Павла до Тита, і побажати всім вам "бути розсудливими", у всьому бути "взірцем добрих вчинків", виявляти "чесність і серйозність" (Тит, 2, 6-7), щоб всі ви "були готові до добрих справ, не зводили ні на кого наклеп", були "мирними й лагідними, чемними з усіма людьми" (Тит 3, 1-2), і навчилися "дбати про те, як творити добро й допомагати усім, хто потребує допомоги", щоб служіння ваше "не було безплідне" (Тит 3, 14).
З любов’ю у Христі
+ Володимир,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ