Українська
Православна Церква Священний Синод
Відділ зовнішніх церковних зв'язків
Паломницький Центр Залізничне шосе, 3
Київ, 01103, Україна


+38050-2655542
+38097-5454255
+380734755544


pilgrimsua@gmail.com

VIBER
+380975454255
+380502655542

orthodox.org.ua офіційний сайт
Української Православної
Церкви
 
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
 

Відбулася благодійна екскурсія «Стопами князя Володимира»

 [Друк сторінки]
23.07.2018
22 липня відбулась благодійна екскурсія «Стопами князя Володимира», організована Паломницьким Центром Української Православної Церкви 

Багатьох учасників запланованої мандрівки налякав прогноз синоптиків. Але все одно – в призначений час зібралось близько 50 чоловік. Оксана Усиченко розпочала розповідь біля пам’ятника Тарасу Шевченкові. Ті, хто звикли до однойменного затишного парку з фонтанами і дитячими майданчиками, із здивуванням дізнались, що двісті років тому Києва тут не було. Розбудова кварталу розпочалась з університету, який спочатку носив ім’я рівноапостольного князя Володимира. До речі, назва тематичної екскурсії виправдала себе відразу – саме під час розповіді про головну вишу країни, ім’я рівноапостольного князя пролунало вперше. А потім, «червоною стрічкою» постійно проходило через екскурсію.

 

Наступна зупинка була запланована біля Володимирського собору. Але перетинаючи бульвар Тараса Шевченка, ми почули кумедну історію, в результаті якої одна з головних вулиць столиці колись була
прикрашена не традиційними для Києва каштанами, а пірамідальними тополями.

Володимирський собор став «опорним пунктом» всієї мандрівки. Навіть після завершення його огляду, Оксана ще багато разів подумки повертала нас до трьох імператорів, за правління яких зводили собор, до суперечки одного з них з київським митрополитом (вони не могли узгодити місце будівництва храму), до імен 90 художників, які понад 10 років прикрашали собор розписом. До речі, освячення Володимирського собору було заплановане на ювілей 900-ліття Хрещення Русі. Напередодні чергового ювілею Хрещення ми переконались, що сто тридцять років тому людей турбували ті ж самі проблеми, що й сьогодні. 








На вулиці Леонтовича (яка лише 250 метрів завдовжки!) ми згадали історію створення всесвітньо відомого «Щедрика», а вже за рогом побачили будівлю Національної опери Тараса Шевченка. Виявилось, що її поява колись обурила киян – вони вважали оперу некрасивою, навіть за 
форму куполу іронічно прозивали «черепахою». Тут пригадалась історія Ейфелевої вежі, яку парижани теж спочатку не сприйняли, а тепер ніхто не уявить без неї Париж.

Потім була зупинка на вулиці Лисенка. Біля будівлі управління Південно- Західної залізниці ми згадали історію одного з її керівників – Сергія Вітте, який міг неприємну правду сказати у вічі навіть імператору. Але його бюст на стіні будівлі розмістили за зовсім інші заслуги.

Проходячи повз Золоті Ворота, ми подумки наблизились до Києва часів Ярослава Мудрого. Тисячолітня Софія нагадала нам, як давно наші пращури обрали християнський світогляд.



Втім, вся попередня частина подорожі була лише підготовкою до зустрічі з історичним центром Києва – Старокиївською горою. Поганське капище і перший християнський храм, княжі палаці і квартали гончарів, сліди розквіту держави і наслідки татаро-монгольської навали – все тут переплелося у суцільний конгломерат. Історія цього місця наскільки цікава – настільки й заплутана. Головне, що літопис Старокиївської гори не закінчений – він ще пишеться. Тричі тут зводили Десятинну церкву і тричі вона зникала у вирі війн та лихоліть. Існування сучасного Десятинного монастиря на Старокиївській горі теж неможна назвати спокійним.

Того дня ми переконались, що історія Києва – це безперервний потік подій. Деякі з них захоплюють, інші – обурюють, якісь факти змусять плакати. Київ здатний подарувати всю гамму людських почуттів і не всі вони нам сподобаються – втім, у біографії близької людини теж іноді не все може
викликати захоплення. Але це не завадить нам любити Київ таким, який він є.

P.S. До речі, переживання що до погоди були марними – впродовж екскурсії з неба не впало ані краплі дощу. Наостанок додам – це не остання благодійна екскурсія Києвом, організована Паломницьким Центром Української Православної Церкви. Слідкуйте за оголошеннями,
приєднуйтесь до нас у соцмережах, та до групи у вайбері!

Олександр Ворсін




Відгуки учасників мандрівки 22 липня:

Лариса Ковальчук
«Я уже успела побывать с Паломническим Центром Украинской
Православной Церкви и в Израиле, и в Греции, но сегодняшнее
путешествие считаю особенно важным. Оно открывает факты истории,
которые должны знать абсолютно все – «от мала до велика». В
подобном рассказе сохраняется «генетическая память» славян.
Добавлю пожелание – очень хочется, чтобы было организовано
продолжение подобного путешествия от Старокиевской горы вниз – по
Андреевскому спуску, на Подол. Тогда экскурсия по древнему Киеву будет логически
завершённой».




Елена и Сергей Дмитриевские


«Благодарим Паломнический Центр за экскурсию, организованную
именно в эти дни. Накануне юбилея Крещения Руси совсем нелишне
вспомнить важнейшие факты нашей истории. Но хотим пожелать, чтобы во
время построения экскурсионного рассказа отношение к историческому
материалу было более бережным. Невзирая ни на что, мы с радостью
отправимся в подобное путешествие, если оно будет организовано в будущем».





Ольга Мирончук

«Очень благодарна организаторам сегодняшнего путешествия и считаю
очень важным его достоинством тот факт, что оно подходит для
участников разного возраста».

Про паломництво


"Паломництво – це форма богошанування, яка реалізує духовну потребу пастви в поклонінні святиням, участі в богослужінні біля святих місць, молитовному спілкуванні з віруючими інших Помісних Православних Церков, а також є виявленням соборності Православної Церкви."


п.1. Статуту про паломництво та паломницькі служби Української Православної Церкви" (прийнятий Священним Синодом УПЦ 26 серпня 2011 р., журнал №65)