Ваше Блаженство!
 

 Ваші Високопреосвященства, Преосвященства, члени Священного Синоду Української Православної Церкви!

 

З глибокою повагою дякуємо Вам за сприяння паломницькій діяльності в межах повноти Української Православної Церкви. Однією з ознак такого сприяння вважаємо прийняття Священним Синодом нормативних документів, які регламентують паломницьку діяльність в Україні («Положення про паломництво і паломницькі служби Української Православної Церкви», «Положення про Паломницький Центр при Місії «Синодальний Відділ Зовнішніх Церковних Зв’язків Української Православної Церкви», «Положення про Реєстр паломницьких служб Української Православної Церкви», журнал засідання Священного Синоду Української Православної Церкви №65).
 

Разом із цим висловлюємо занепокоєння тим фактом, що у Верховній Раді України без жодних погоджень з Християнськими Церквами і, звісно, з Українською Православною Церквою, готується проект Закону України «Про паломництво» (який розміщено на офіційному сайті Верховної Ради України). Цей законопроект порушує права Церкви та віруючих, суперечить Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», безпідставно втручається у внутрішнє життя Церкви, представляє небезпеку для паломництва як напрямку духовної діяльності Церкви.
 

Зокрема, він передбачає наступне:
 

1. Територія та межі паломництва, а також напрямки розвитку паломництва будуть формуватися державними установами: (ст.1 п.3, ст.3 п.2): «Місце паломництва в Україні – святі для віруючих відповідного сповідання об’єкт, або місце…територія та межі якого в Україні визначаються органами державної влади і органами місцевого самоврядування»,  «Напрями освоєння  і  розвитку  паломницьких  ресурсів  України визначаються  органами   державної   влади»;
 

2. Керівництво паломництвом здійснюють не паломницькі служби, а організації, створені органами місцевого самоврядування, які також проводять облік та реєстрацію паломників (ст.5 п.3): «Приймаюча сторона – юридична особа, яка створюється органами місцевого самоврядування та здійснює керівництво та координацію заходів з прийому, реєстрації, обліку паломників та забезпечує перебування паломників на території об’єкту паломництва…є єдиним органом, що здійснює керівництво заходами з паломництва»;

3. Організацією паломницьких поїздок мають займатись виключно комерційні туристичні  оператори (ст.5 п.4): «Паломницькі туристичні оператори (туроператори) - юридичні  особи, для яких виключною діяльністю є забезпечення  паломництва і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність»; 
 

4. Органи державної влади отримують виключне право на вирішення кадрових питань у галузі паломництва (ст.5 п.8): «Перелік посад фахівців паломницького супроводу, кваліфікаційні вимоги до них та  порядок  видачі  дозволів  на  право  здійснення паломницького супроводу визначаються Державним органом у галузі релігії»; 
 

5. Паломницька діяльність буде неможливою без отримання державної ліцензії (ст.12 п.7): «Суб'єкти  паломницької діяльності зобов'язані проводити діяльність у галузі   паломництва лише за наявності ліцензій»; 
 

6. Отримання ліцензії буде пов´язане з фінансовими гарантіями, неможливими для переважної більшості паломницьких служб України (ст.8 п.3): «Мінімальний розмір  фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну  не  менше  ніж  20000 євро»; 

7. Представницьку функцію у галузі паломництва на міжнародному рівні виконуватимуть органи державної влади (ст.20 п.4): «Органом державної  влади,  що  забезпечує  представництво і реалізацію  інтересів  України  в  галузі  паломництва  у відносинах з іншими країнами,  є Державний  орган  України у справах релігій»; 
 

8. Даний законопроект зводить паломництво до туризму, адже закладає в основу розвитку галузі паломництва норми та принципи, розроблені  Всесвітньою туристською організацію (ст.20 п.2): «Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародного співробітництва в галузі паломництва на принципах і нормах розроблених Всесвітньою туристською організацію (ВТО)».
 

Окрім вказаних пунктів ця законодавча ініціатива повністю усуває Українську Православну Церкву від паломницької діяльності, оскільки в жодному з пунктів не вказує на паломництво як на явище релігійного і церковного життя, що має до того ж древні традиції.
 

Смиренно просимо Священний Синод Української Православної Церкви звернутись до Верховної Ради України з проханням затримати розгляд  проекту Закону «Про паломництво» та створити при Священному Синоді Української Православної Церкви спеціальну комісію для розробки нового проекту Закону України «Про паломництво», який не буде суперечити міжнародним та вітчизняним правовим нормам, не порушуватиме права православних громадян України, врахує позицію Української Православної Церкви, чітко розмежує паломництво (як явище духовного життя Церкви) та релігійний туризм.

 

З синовньою повагою, 
 

учасники Всеукраїнської Конференції з питань паломництва.

 

25 січня 2012 року

 

Новости по теме: