Украинская
Православная Церковь Священный Синод
Отдел внешних церковных связей
Паломнический Центр Железнодорожное шоссе, 3
Киев, 01103, Украина

тел.: +38044-383 04 11
+38044-383 04 12
+38044-383 04 22
Vodafon +38050-2655542
Kyivstar +38097-5454255
Lifecell +380734755544
факс.:+38044-529 02 92

pilgrimsua@gmail.com

VIBER
+380975454255
+380502655542

orthodox.org.ua официальный сайт
Украинской Православной
Церкви
 
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        
 

Святині України короткий довідник

 [Печать страницы]
Святині України. Короткий довідник

Єпархії:

Запорізька
Овруцька
Уманська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Чернівецько-Буковинська

Запорізька єпархія

Ікона Божої Матері «Взыскание погибших»

Місцезнаходження святині: Свято-Никольский храм, м. Запорожье.
Ул. Тополина 34-а
Тел.
(0612) 96-01-30


Богослужіння біля святині: Каждое Воскресенье с 6:00 до 8:30 Божественная литургия в пределе Божией Матери «Взыскание погибших

Історія святині: "Написана на Афоне. 19-й век. Привезена и подарена храму из города Никополя.
Подробнее:
Сайт:
http://nicholashram.zp.ua
Зафиксированы случаи исцелений


Молитва:
Тропарь: Взыщи нас, погибающих, Пресвятая Дево, не по грехом бо нашим наказуеши нас, но по человеколюбию милуеши: избави нас от ада, болезни и нужды и спаси нас.
Кондак: Предстательство христиан непостыдное,
ходатайство ко Творцу непреложное,
не презри грешных молений гласы,
но предвари, яко Благая, на помощь нас,
верно зовущих Ти:
ускори на молитву и потщися на умоление,
предстательствующи присно, Богородице, чтущих Тя.


Вгору

Ікона Божої Матері «Всецарица»


Місцезнаходження святині: Свято-Елисаветенский монастырь, 70530. Запорожская обл. Ореховский р-н, пгт. Камышеваха. Ул. Гагарина 1. (061) 41-60-195

Богослужіння біля святині:
Каждую субботу в 10:00-акафист иконе Божией Матери «Всецарица»

Історія святині: Точный список иконы «Всецарица», которая находится на Афоне, в Вотопедском монастыре. Написана была в 2003 году и освящена в Новоспасском монастыре, в Москве. Зафиксированы множественные случаи исцелений от онкологических болезней и пьянства.

Молитва:
"Тропарь: Образом радостотворным честныя Всецарицы, желанием теплым взыскающих благодати Твоея спаси, Владычице; избави от обстояний к Тебе прибегающих; от всякия напасти огради стадо Твое, к заступлению Твоему взывающее присно.
Кондак: Новоявленней Твоей иконе предстояще вернии умильно, воспеваем Ти, Всецарице, раби Твои; низпосли цельбы к Тебе притекающим ныне рабом Твоим, да вси радостно зовём Ти: Радуйся, Всецарице, недуги наша благодатию исцеляющая."

Вгору



Ікона Божої Матері «Козельщанская» відображена на склі кіота


Місцезнаходження святині: Мужской монастырь Св.Саввы Освященного, г. Мелитополь Ул.Воровского,45, Запорожская обл. 72319 Украина +0619267377
http://www.savva.org.ua/

Богослужіння біля святині:
Ежедневно-акафист. Подробнее на www.savva.org.ua/bogosluzheniya

Історія святині: Чудесное отображение было обнаружено в начале апреля 2007 года. Эта икона находилась в алтаре, в северном приделе в честь Усекновения главы Иоанна Предтечи. Зафиксированы случаи исцелений

Молитва:

Тропарь: Веселися земле Полтавская, и все Отечество наше православное: се бо яко светозарное солнце, явися пречудная икона Твоя, Преблагословенная Богомати, Мир озаряющи множеством чудес Своих, Тою убо обретаем яже на земли вся благая и полезная, и сущих на небеси сокровищ сподобляемся. Сего ради вопием Ти: радуйся, Похвало наша приснопокланяемая, спаси ны, Тебе молящияся, Едина Надежда и Радование вечное поющих Тя.

Вгору



Джерело

Місцезнаходженгня святині: Запорожская область, Мелитопольский район, село Терпенье.

Історія святині: Источники, впадают в небольшое озеро. До революции чуть ниже водоема было помещичье имение богатого немца, и водяная мельница. На краю озера стояла церковь, разрушенная в советские времена. Из под ее фундамента и исторгся источник. Зафиксированы случаи исцелений. В средине 90-х годов это место под свою опеку взял монастырь. Монахи стали потихоньку благоустраивать источники, дали им имена святых. Теперь время от времени там совершаются водосвятные молебны.

Вгору


Київська єпархія

Ікона Божої Матері "Троєручиця"


Місцезнаходження Свято-Троїцький Іонінський монастир, 01014 Київ, вул.Тімірязєвська, 1, www.iona.kiev.ua

Богослужіння біля святині
: Понеділок: Утреня, Літургія - 7.00, останні дні -- Літургія 7.40; Щоденно вечірня служба 16.00; Неділя -- ранішня Літургія -- 7.00, пізня -- 9.00; Свята на тижні -- Всенічна -- 16.00, Літургія -- 7.30. Окремі випадки -- за особим розкладом. В Неділю за вечірнею -- акафист перед іконою "Троєручиця". Дні пам'яті -- 28.06-11.07 та 12/25.07

Історія святині: Провідна святиня Пустині Білі Берега, в якій подвизався засновник монастиря преподобний Іона. За його замовленням для Іонінського монастіря було написано копію образа. Після революції 1917 р. ікону перховували в себе благочестиві міряни. По видкриттю монастиря під час Великої Витчизняної Війни повернулася до Троїцького храму. Після війни по закриттю монастиря ікону передано в Покровський жіночий монастир м.Києва, в 2010 р. повернуто до Троїцької обітелі

Молитва:
Тропарь, глас 1:
Троеручный образ днесь прославим, и неумытнаго поборника поклонения святым иконам Дамаскина ублажим, чудесем Божия Матере удивляющеся, яко отсеченную руку срасти, и игуменство в Хилендаре прият, и треми руками на иконе изображенными, тайну Святыя Троицы проповедует, сего ради трикраты вопием Пречистей: спаси нас от бед и скорбей, напастей и болезни, и сыны света покажи недостойныя рабы Твоя.
Кондак, глас 1.
Источник исцелений и милостей бездна Троеручная Твоя икона, Богородице, явися, темже и нас, к ней притекающих, от бед и искушений свободи, обитель Живоначальныя Троицы невредиму сохрани, православие во стране нашей утверди, и грехи разреши молитвенник Твоих, елика бо хощеши, можеши.
МОЛИТВА
О Пресвятая Госпоже Владычице Богородице, велие чудо святому Иоанну Дамаскину явившая, яко веру истинную и надежду несумненную показавшему! Услыши нас грешных, пред чудотворною Твоею иконою усердно молящихся и просящих Твоея помощи: не отрини моления сего многих ради прегрешений наших, но, яко Мати милосердия и щедрот, избави нас от болезней, скорбей и печалей, прости содеянные нами грехи, исполни радости и веселия всех чтущих святую икону Твою, да радостно воспоем и любовию прославим имя Твое: яко Ты еси от всех родов избранная, благословенная во веки веков.

Вгору



Мощі засновника монастиря - преподобного Іони, Київського чудотворця


Місцезнаходження: Свято-Троїцький Іонінський монастир, 01014 Київ, вул.Тімірязєвська, 1, www.iona.kiev.ua

Богослужіння біля святині: Богослужіння за загальним розкладом. У суботу по часах перед Літургією -- акафист преподобному. Дні пам'яті -- 9/22.01 -- преставління, Неділя по Воздвиженні -- обретення мощей, 22.10-4.11 -- прославління.

Історія святині:
Після смерті преподобного в 1902 році його останки було положено в склепі під Троїцьким собором. В роки радянської влади після ВОВ у 1966 р. мощі було кощунно вскриті комсомольцями, які надругалися над ними. Дбанням ченців Киїєво-Печерської Лаври були поховані на Звіринецькому цвинтарі. В 1995 р. обретені братією відродженої обітелі. Нині знаходяться у крипті Троїцького собору монастиря у вільному доступі.

Преподобний допомагає в комерційних та освітних справах.

Молитва:
Тропарь Ионе глас 4:
Яко лучезарное солнце от конец земли возсиявшее явился еси днесь напоследок дний тезоименитому пророку подобяся во еже воздвигнути люди к покаянию Темже и сама Пречистая с сонмом святых тебе многажды явишася Еяже повелением создана бысть обитель во имя Живоначальныя Троицы К Нейже имея дерзновение моли преподобне отче наш Ионо подати нам милость и оставление грехов в день судный.
Кондак глас 2:
Благодатию Божиею нас обогатил еси и делы благими известил еси, званием явився, Ионо, угодник Христа Бога. В молитвах и постех дарований Божия Духа исполнися и бысть недугом прогонитель и заступник душам нашим.
МОЛИТВА
О, священная главо, ангеле земный и человече небесный, преподобне и богоносне отче наш Ионо, изрядный угодниче Пресвятыя и Единосущныя Троицы, являющий многия милости живущим во святей обители твоей, и всем, с верою и любовию притекающим к тебе. Испроси нам вся благопотребная к житию сему временному, и нужная к вечному спасению нашему. Пособствуй предстательством твоим, угодниче Божий, всем нам, к мощем твоим святым припадающим, на враги видимыя и невидимыя одоление, дав в мире глубоце пребудет Святая Православная Церковь Христова, и в благоустроении зиждется обитель, юже ты основа, во всяком благочестии нерушимою. Буди всем нам, чудотворче святый, помощник скорый во всякой скорби и обстоянии. Наипаче же в час кончины нашея явися нам заступник благосердый, да не предани будем на мытарствах воздушных власти злобнаго миродержца, но да сподобимся непреткновеннаго восхода в Царствие Небесное. Ей, отче молитвенниче наш присный! Не посрами упования нашего, не презри смиренная моления наша, и предстательствуй за нас пред престолом Живоначальныя Троицы, да сподобимся вкупе с тобою и со всеми святыми мы, недостойнии, в селениих райских славити величие, благодать и милость единаго в Троице Бога, Отца и Сына и Святаго Духа во веки веков.

Вгору


Овруцька єпархія

Джерело

Місцезнаходження:
чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері (врочище Кипяче), 067 683 40 90 kipyhee@mail.ru

Богослужіння: Суббота: утреннее Богослужение в 8-00. Вечернее Богослужение о 18-00. Воскресенье. Литургия о 8-00"

Історія святині: "Згідно з легендою, у 1911 році двом місцевим жінкам тут явилася ікона Богородиці. Ті спробували взяти її в руки, але обпеклися. Тоді вони привели із собою священика, який справив службу та зміг нарешті узяти ікону до рук і упізнати в ній відому російську ікону Казанської Богоматері. Тут же на місці появи ікони забило джерело, в якому закипіла вода.
Незалежно від легенди, тепла вода сьогодні справді б'є з джерела та заповнює собою весь став, маючи однакову температуру протягом усього року. Купання в цілющій воді Чоповицького озера є дуже корисним, а для православних християн – також і богоугодним ділом!"

Молитва:
"ТРОПАРЬ, ГЛАС 4
Заступнице усердная, Мати Господа Вышняго! За всех молиши Сына Твоего, Христа Бога нашего, и всем твориши спастися, в державный Твой покров прибегающим. Всех нас заступи, о. Госпоже, Царице и Владычице, иже в напастех и в скорбех и в болезнех, обремененных грехи многими, предстоящих и молящихся Тебе умиленною душею и сокрушенным сердцем пред Пречистым Твоим образом со слезами, и невозвратно надежду имущих на Тя избавления всех зол. Всем полезная даруй и вся спаси, Богородице Дево: Ты бо еси Божественный покров рабом Твоим.

КОНДАК, ГЛАС 8
Притецем, людие, к тихому сему и доброму пристанищу, скорой Помощнице, готовому и теплому спасению, покрову Девы; ускорим на молитву и потщимся на покаяние: источает бо нам неоскудныя милости Пречистая Богородица, предваряет на помощь и избавляет от великих бед и зол благонравныя и богобоящияся рабы Своя.

ВЕЛИЧАНИЕ
Величаем Тя, Пресвятая Дево, Богоизбранная Отроковице, и чтим образ Твой святый, имже точиши исцеления всем с верою притекающим."

Вгору


Сімферопольська і Кримська єпархія

Мощі Свт. Луки


Місцезнаходження святині: Свято-Троицкий женский монастырь. 95001, г. Симферополь, ул. Одесская, 12 +380-652-270103 Игуменья Евсевия (Пальчик)

Богослужіння біля святині: Ежедневно в 7.00, кроме среды, молебен с акафистом
Вгору


Мощі Свт.Гурія


Місцезнаходження святині: Петро – Павловский Кафедральный собор, г. Симферополь, ул. Октябрьская, 16 +380-652-297971 протоиерей Александр Якушечкин

Богослужіння біля святині
: в 7.00. каждый четверг молебен с акафистом
Вгору


Ікона Божої Матері «Скорбящая»

Місцезнаходження святині:
Свято-Троицкий женский монастырь, 95001, г. Симферополь, ул. Одесская, 12 +380-652-270103 Игуменья Евсевия (Пальчик)

Богослужіння біля святині:
В 7.00. в среду, молебен с акафистом
Вгору


Уманська єпархія

Список ікони Божої Матері «Любечська»

Місцезнаходження святині: Свято-Миколаївський кафедральний собор, 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 35/2. Тел.: (04744) 5-80-22
Богослужіння біля святині: Богослужіння у соборі відбуваються щодня. Початок вечірнього богослужіння – о 17-00, вранішнього – о 7-40 у будні дні і о 6-40 у неділю

Історія: Ікона написана у 1927 році невідомим художником. У собор подарована парафіянами у 1989 році при відновленні роботи собору після тривалого закриття Відомі декілька зцілень парафіян собору від хвороб, полегшення хворобливого стану

Молитва: "О пресвятая и преблагословенная Мати Господа и Спаса нашего Иисуса Христа, Пречистая Приснодево, Богородице Мария! Припадаем и поклоняемся Тебе пред святою и чудотворною иконою Твоею, юже от лет древних зде чудеси многими и исцеленми неисчетными прославити благоволила еси. Смиренно молимся Тебе, благой и милосердной Заступнице нашей, предстательством угодника Твоего преподобнаго Антония Печерскаго, вонми гласу грешных молений наших, не презри воздыхании от души, виждь скорби и беды, нас обышедшия, и яко любвеобильная воистину Мати, потщися на помощь нам безпомощным, унылым, во многие и тяжкие грехи впадшим и присно прогневляющим Господа и Создателя нашего, Его же умоли, Предстательнице наша, да не погубит нас со беззаконии нашими, но явит нам человеколюбную Свою милость. Испроси нам, Владычице, у благости Его телесное здравие и душевное спасение, благочестное и мирное житие, земли плодоносие, воздуха благорастворение, дожди благовременны, и благословение свыше на вся благая дела и начинания наша. Исходатайствуй, Госпоже, у Царя царствующих и Господа господствующих всем православным милость Божию, благоустроение и во всех благих изобилие. О Царице всепетая, Мати Божия Всеблагая, простри благоноснии руце Твои к возлюбленному Сыну Твоему и Богу нашему, умоли Его вся ны спасти и избавити погибели вечныя. Яко же древле на месте сем отцем нашим милость Твою являла еси, Владычице, сице и нам ныне яви, Богородице, Твоя щедроты: болящия исцели, скорбящия утеши, бедствующим помози; споспеши всем нам носити иго Христово в терпении и смирении и сподоби нас благочестно житие сие земное скончати, христианскую непостыдную кончину получити и Небесное Царствие унаследити матерним ходатайством Твоим к рождшемуся от Тебе Господу и Богу нашему Иисусу Христу, Ему же со Безначальным Его Отцем и Пресвятым Духом подобает всякая слава, честь и поклонение, ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Тропарь Пресвятой Богородице перед Ея иконой, именуемой “Любечская”
Тропарь, глас 4
Преблагословенная Царице, Пречистая Дево Богородице, прославль-шая град Любеч угодника Твоего преподобнаго Антония Печерскаго рождением и чудотворныя иконы Твоея явлением, молим Тя, Всеблагая: моли за ны рождшагося от Тебе Царя, Христа Бога нашего, и Матерним Твоим к Нему предстательством избави нас от всякаго зла, недуги наша исцели, печали наша утоли и наследники яви нас Царствия Небеснаго, яко Милосердна.

Кондак, глас 8

Притецем, вернии, к многоцелебному образу Заступницы нашея, Богородицы Марии, и, припадающе к нему с любовию, сице рцем: о Всепетая Мати, о Царице Всемилостивая, призри свыше благосердием Твоим на ны, недостойныя, и молитвами угодника Твоего, преподобнаго Антония Печерскаго, яви нам Твоя милости и щедроты: в болезнех исцеление, в скорбех утешение, в бедах скорую помощь нам даруй, и вся ны спаси, на Тя уповающия, да зовем Ти: радуйся, Дево, христиан заступление."

Вгору


Харківська єпархія

Ікона Божої Матери "Песчанская"


Місцезнаходження святині: Вознесенський кафедральний собор, м. Ізюм Харьківської обл. вул. Московська, 30, тел. (05743) 22-257

Богослужіння біля святині: субота, неділя, великі свята

Історія святині:
"История прославления Песчанской иконы связана
с жизнью святителя Иоасафа Белгородского (Горленко). В 1754 году святитель Иоасаф, обьезжая свою епархию, в состав которой входила и нынешняя Харьковская губерния, прибыл в г. Изюм. Первая церковь, которую он посетил, была Вознесенская в предместье города, называемом 3амостье. Встреченный духовенством и войдя в притвор, святитель с изумлением остановился и начал всматриваться в большую икону Богоматери, стоявшую в углу притвора и служившую как бы перегородкою, за которой ссыпали уголь для кадила. Долго с умилением смотрел он на святую икону, потом, осенив себя крестным знамением, пал перед ней на колени и громко произнёс: «Царице Небесная! Прости небрежность Твоих служителей, не ведят бо, что творят».Потом, сделав благочинному замечание за такое небрежное отношение к святыне, сказал: «Почему этот образ не поставлен на лучшем месте? В сем образе пре изобилует особенная благодать Божия: в нём Пресвятая Владычица являет особое знамение Своего заступничества, для сей веси и целой страны», Святитель Иоасаф благословил поставить эту икону в большой киот позади левого клироса. После этого многие стали обращаться с молитвою к Божией Матери пред Ее Песчанским образом. По вере от иконы стали проистекать исцеления. В 1762 г. Вознесенская церковь была перенесена из Замостья в Изюмскую слободу Пески. Весть о церкви, в которой хранится дивный образ Божией Матери, распространилась далеко за пределы Изюма. С тех пор множество верующих, желающих поклониться иконе, стали стекаться в Вознесенскую церковь. В 1861 г. по пути из Святых Гор в Петербург император Александр II и его супруга посетили Вознесенскую церковь и поклонились образу.
Несмотря на великие потрясения: революцию 1917 года, гражданскую войну, период богоборческих гонений, Великую Отечественную войну, икона Божией Матери Песчанская не покинула место своего пребывания в Вознесенском соборе г. Изюма.
" С самого начала обретения Песчанской иконы Божией Матери были явлены и чудотворения. Это и возвращение жизни смертельно больному отроку, и другие многочисленные случаи чудесных исцелений, которые происходят и в наше время. В Вознесенском соборе ведется запись известных случаев благодатной помощи Пресвятой Богородицы "

Молитва:
ТРОПАРЬ, гл. 4
О Пречудная, Преблагословенная Мати Христа Бога нашего! Лучезарным небесным светом от иконы Своея Песчанской град Изюм и люди страны нашей Тебе присно озаряеши. Руце Свои Пречистыя к Тебе молящим простиравши. О Всеблагая, Ты многотекущая река божественной благодати. Ты нас под покровом Своим сохрани, Сына Своего о нас моли и в горний Иерусалим введи.

КОНДАК гл. 8
Избранной Воеводе и Попечительнице града сего, многие чудеса от иконы Ея приемше, восписуем похвальная Тебе, Царице Богородице. Ты же яко имущая власть спасати души наша, от всяких нас бед свободи, зовущих: радуйся, всего мира Утешение.

Молитва:
О Премилостивая и Премилосердная Мати Божия, Покровительнице града нашего Изюма и страны нашея, купно же и всего мира Молитвеннице, приими коленопреклонения ума и сердца нашего и услыши молитвы во умилении душ наших Тебе возсылаемыя: умилосердися, о Всепетая Мати, приими молитвы Тебе возносимыя, якоже издревле принимала еси молитвы, любящие зде, пред иконою Твоею возносимыя. Помози нам в побеждении прелестей и соблазнов мира сего, не попусти нам отверженным быти вечного небесного блаженства. Ты едина наша радость и утешение в жизни сей временней. Ты едина наша надежда в жизни вечной. Веруем, яко Ты Своею Богоматернею любовию и снисхождением удостоиши нас с Собою вожделенного Царствия Сына Твоего. Тебе убо просим: не отступай от нас, Всеблагая, защищай от всех козней вражиих, не допусти нам погибнути чрез грехи наша, не лиши нас милосердия Божия; изжени из нас леность в молитве и в посещении храма Божия; избави нас от малодушия, уныния, вражды, гнева, подозрения, зависти, клеветы, ненависти и гордости бесовския. Вразуми поправших заповеди Церкви Христовой. Семействам нашим даруй мир и крепкую любовь, да согласно поживут родители и дети. Да живет в стране нашей правда Божия и да сохранятся в народе нашем святоотеческия обычаи. Вознеси, о Всеблагая, усердныя молитвы наша пред Богом о всего мира умирении, да не погибнет род человеческий в пламени опустошения всемирнаго, да познают вси людие Отца Своего Небеснаго и Тя, Пречистую Матерь Божию, Заступницу рода христианскаго. Приведи вси народы к истинному покаянию и исправлению греховныя жизни, да не будет для нас безответным день Страшнаго Суда Божия, но да сподобит нас Господь с Тобою вечныя радости небесныя, Емуже подобает всякая слава, честь и поклонение Отцу и Сыну и Святому Духу ныне и присно и во веки веков. Аминь."


Вгору


Херсонська єпархія

Чудотоворний список Касперівської ікони Божої Матері


Місцезнаходження: Свято-Духівський кафедральний собор, м. Херсон, вул. Декабристів, 36
Богослужіння: Акафіст Покрову Божої Матері – двічі на місяць перед Літургією по п’ятницям (крім Великих двунадесятих свят і Великого посту)
Молитва:
О, Пресвятая Дево, Мати Господа вышних сил, небесе и земли Царице, града и страны нашея Всемощная Заступнице! Приими хвалебно-благодарственное пение сие от нас, недостойных раб Твоих, и вознеси молитвы наша ко Престолу Бога Сына Твоего, да милостив будет неправдам нашим, и пробавит благодать Свою чтущим всечестное имя Твое и с верою и любовию покланяющимся чудотворному образу Твоему. Несмы бо достойни от Него помиловани быти, аще не Ты умилостивиши Его о нас, Владычице, яко вся Тебе от Него возможна суть. Сего ради к Тебе прибегаем, яко к несомненней и скорей Заступнице нашей: услыши нас, молящихся Тебе, осени нас вседержавным покровом Твоим, и испроси у Бога Сына Твоего: пастырем нашим ревность и бдение о душах, градоправителем мудрость и силу, судиям правду и нелицеприятие, наставником разум и смиренномудрие, супругом любовь и согласие, чадом послушание, обидимым терпение, обидящим страх Божий, скорбящим благодушие, радующимся воздержание, всем же нам дух разума и благочестия, дух милосердия и кротости, дух чистоты и правды. Ей, Госпоже Пресвятая, умилосердися на немощныя люди Твоя; разсеянныя собери, заблуждшия на путь правый настави, старость поддержи, юныя уцеломудри, младенцы воспитай, и призри на всех нас призрением милостиваго Твоего заступления, воздвигни нас из глубины греховныя и просвети сердечныя очи наша ко зрению спасения, милостива нам буди зде и тамо, в стране земнаго пришельствия и на Страшнем Суде Сына Твоего; преставльшияся же в вере и покаянии от жития сего отцы и братию нашу в вечней жизни со Ангелы и со всеми святыми жити сотвори. Ты бо еси, Госпоже, Слава небесных и Упование земных, Ты по Бозе наша Надежда и Заступница всех, притекающих к Тебе с верою. К Тебе убо молимся, и Тебе, яко Всемогущей Помощнице, сами себе и друг друга и весь живот наш предаем, ныне и присно и во веки веков. Аминь. Тропарь, глас 4
Днесь благовернии людие светло празднуем, осеняеми Твоим, Богомати, пришествием, и к Твоему взирающе пречистому образу, умильно глаголем: покрый нас честным Твоим Покровом и избави нас от всякаго зла, молящи Сына Твоего, Христа Бога нашего, спасти души наша. Тропарь, глас 4
Яко венцем Богосветлым украшается град Херсон пречестною и чудотворною Твоею иконою, Владычице, иже сияюще лучами благодати Божественныя слепоты душевныя и телесныя верныя свобождает. Темже, Дево Чистая, Пренепорочная, осияй и нас светом Сына Твоего и Бога нашего во еже спасти души наша."
Вгору


Мощі прп. Варсонофія Херсонського

Місцезнаходження:
Херсон, вул. Декабристів, 36 Свято-Духівський кафедральний собор

Богослужіння: Акафіст прп. Варсонофію Херсонському – один раз на місяць перед Літургією по п’ятницям (крім Великих двунадесятих свят і Великого посту)

Історія святині: "Архімандрит Варсонофій (у миру Василь Григорович Юрченко), народився 15 серпня 1880 року в селі Лозоватці, Єлисаветградського повіту, Херсонської губернії, (нині Кіровоградського району й області), у благочестивій сім’ї. Початкову освіту юний Василь одержав у місцевій сільській школі й поступив у Новгородківську церковно-учительську школу, закінчивши яку, отримав направлення до міста Олександрії, Херсонської губернії, на посаду вчителя початкової школи, в якій прослужив два роки.
В 1907 р. поступив у Києво-Печерську Лавру, де продовж восьми років жив й одночасно вчителював. В 1915 році послушник Василій поступив до Херсонської Пастирсько-Місіонерської Семінарії. 24 березня 1916 р. (ст. ст.) прийняв чернечий постриг з ім’ям Варсонофій на честь святого Варсонофія, єпископа Тверського. По закінченні курсу його залишили при Семінарії Свято-Григорієвського Бізюкового монастиря.
В 1920 р. обитель зазнала загальної долі розгарбування й репресій, і монастир закрили. Отець Варсонофій був заарештований. Через якийсь час він був звільнений й отримав призначення на посаду парафіяльного священика в село Високі Байраки біля Єлисаветграду (Кіровограду).
В 1923 р. він був призначений у місто Олександрію місіонером для боротьби з обновленством у Олександрійському окрузі, але знову був заарештований.
У 1924 р. о. Варсонофій був звільнений з-під варти і після повернення був призначений настоятелем у храм в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці і благочинним Олександрійського округу.
В 1926 р. отець Варсонофій призначається настоятелем у м. Первомайськ, де не було ні одної вірної Православ’ю церкви. На другий день Трійці він був заарештований і негайно відправлений у Харків, там посаджений у в’язницю, але по завершенні кількох місяців знову звільнений без права виїзду з Харкова. Преподобний Варсонофій прожив у Харкові п’ять років - з 1926 по 1931 рік.
В 1931 р. був знову заарештований і цього разу піддавався багатьом різноманітним тортурам. Його позбавляли передач, били, тримали в одиночках, у неймовірній тісноті, майже герметично закритих у літню пору камерах або в холоді; позбавляли їжі, а потім ситно годували й не давали пити, інсценували розстріли, і багато інших катувань довелося перетерпіти отцю Варсонофію. Всі ці страждання скінчилися тим, що він отримав п’ять років ув’язнення в Темниківських таборах. Усього він провів в ув’язненні десять років, у таборах: Темниківських, Алатирських і на Колимі.
У перший термін перебування в таборах, коли переганяли із табору в табір, перебуваючи в неймовірно складних умовах, він ледь не помер від тифу.
У Сарові за здійснення молитви й проповіді отець Варсонофій був побитий до півсмерті й до моменту виходу з табору став зовсім згорбленим інвалідом, пересуватися міг тільки за допомогою костилів.
Через його інвалідність й за клопотанням родичів перед владою, по закінченні строку йому вдалося повернутися до Харкова. Знову в себе на квартирі та в інших відправляв богослужіння вночі, причащав, навчав бесідами.
В одній з своїх подорожей до духовних чад, в 1936 році в Одесі, преподобний Варсонофій був вистежений й заарештований, там же посаджений до в’язниці, позбавлений будь-яких зв’язків із зовнішнім світом. По закінченні слідства він, уже повний інвалід, був засуджений НКВС на новий термін ув’язнення на Колиму. Такі засудження робилися завбачливо у розрахунку на неможливість повернення.
Кілька місяців тривалої й виснажливої поїздки у арештантських вагонах при 40 градусному морозі перетерпів преподобний Варсонофій, перш ніж потрапив до місця свого ув’язнення. На Камчатці він сильно занедужав, стан був таким, що його вважали померлим і викинули тіло. Ранком знайшли сидячим серед трупів. Сам отець Варсонофій про цей випадок розповідав: коли його викинули на купу померлих тіл - він був без свідомості. Отямившись, відчув тепло. Світло осяяло нічне небо – й він побачив Христа, Який простягнув йому руку й сказав: «Дерзай, ти Мені ще потрібний на землі для проповіді Євангелія».
Протягом свого священослужіння, у період гонінь на Церкву, отець Варсонофій піддавався арешту до 25-ти разів. На всіх допитах поводився безстрашно, з достоїнством Божого служителя. У важкі моменти на допитах мовчав, внутрішньо молячись доти, поки не одержував усередині себе відповідь, і, не звертаючи уваги на слідчого, що лютився, давав належні відповіді.
В 1941 році преподобний Варсонофій був звільнений з ув’язнення. Заліковуючи рани, отримані за десять років ув’язнення, він пролежав два роки в Магаданській табірній лікарні (по 1943 рік) і два роки в лікарні бухти Находки (до 1945). Звідки був перевезений зі спецобслугою до міста П’ятихатки Дніпропетровської області.
В 1945 році отець Варсонофій переїхав до Харкова на амбулаторне лікування.
З 1946 року отець Варсонофій проживав у місті Краматорську, продовжуючи харківський курс лікування. У травні 1948 року був призначений кліриком Покровської церкви міста Краматорська, а в жовтні 1950 р. - настоятелем Греко-Софіївської церкви міста Херсона.
9 листопада 1951 р. він був призначений настоятелем Троїцької церкви села Старої Збур’ївки, Голопристанського округу у Херсонській області.
25 червня 1954 р. архімандрит Варсонофій був призначений на священицьке місце в Єкатерининський собор міста Херсона — останній храм у його житті.
В останні дні свого життя отець Варсонофій сильно хворів. Він знав що скоро Господь покличе його до Себе, і став готуватися до смерті. Після сповіді й причастя Святих Христових Таїн преподобний Варсонофій мирно відійшов до Господа 17 жовтня 1954 року в день свого Небесного покровителя.
Відспівування преподобного Варсонофія відбувалося в Єкатерининському соборі благочинним протоієреєм Борисом Старком і духовенством Херсона. Поблизу храму Всіх Святих тіло преподобного Варсонофія було віддано землі.
З моменту поховання до могили отця Варсонофія стали приходити віруючі, відправляючи панахиди й молитви за спокій душі дорогого батюшки. Є безліч прикладів чудесної допомоги, молитовного клопотання перед Господом преподобного Варсонофія за тих людей, які перебуваючи в скорботі або нужді, призивали його ім’я.
Ще за життя, по молитвах отця Варсонофія, зцілялися хворі, виліковувалися душевні й тілесні недуги. Він також володів даром прозорливості, передвіщаючи ті або інші події.
28 березня 2007 року були знайдені мощі преподобного Варсонофія, які нині почивають у Свято-Духівському кафедральному соборі міста Херсона.
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 18 квітня 2008 року преподобний Варсонофій був причислений до лику святих преподобносповідників.
9 серпня 2009 року
відбулася канонізація прп. Варсонофія. Його святі мощі почивають у Свято-Духівському кафедральному соборі м. Херсона.
Дни пам’яті:
17 жовтня (н.ст.) – преставлення;
28 березня (н.ст.) – обрітення мощей
"У селі Нова Прага, Олександрійського району, Кіровоградської області, по молитвах отця Варсонофія був зцілений молодий юнак, що не міг ходити.
У жителя міста Херсона Волкова Миколи Михайловича, у якого в 1991 році виникли сильні болі в животі. Лікарі затруднялися поставити діагноз, думки розійшлися, і нічого конкретно запропонувати вони не могли. Так і страждав він протягом року. В 1992 році відбулося сильне загострення, не діставши від лікарів ніякої допомоги, Микола звернувся до Господа, призиваючи в молитвах, як заступника, отця Варсонофія. Після молитов біля могили батюшки він зцілився.
з розповіді віруючої християнки Віри, що проживає в селищі Зеленівка, Херсонської області: «Мої обидва сина були п’яницями, і що тільки не робила, як їх тільки не лікувала, нічого не допомагало. Тоді я звернулася із проханням до отця Варсонофія. Відслужила панахиду на могилі батюшки, і мої сини перестали пити. Я від усієї душі вдячна Богові й отцю Варсонофію за милість до мене й моїх синів».
розповіді схимонахині Варвари, що проживає в місті Олександрії Кіровоградської області: «В однієї жінки погано жили дочка й зять, часто сварилися через дрібниці. Вона сильно переживала, жаліла їх, боялася щоб онуки не залишилися сиротами. Щиро молилася вона Господу й закликала у молитовну допомогу отця Варсонофія. І їй було одкровення: вона побачила батюшку, що йде по повітрі, який сказав: «Усе влагодиться, я за вас молюся й за всю братію» — і пішов у небо. Після цього видіння дочка й зять стали жити мирно й дружно».
Схимонахиня Варвара розповідала, що при відвідуванні отця Варсонофія в 1947 році в місті Краматорську Донецької області, батюшка передрікав їй неприємності, які очікували її вдома: виключення з колгоспу, осудження і висилка. І тільки завдяки молитвам отця Варсонофія, буря нападок стихла."

Молитва:

"О, великий угодниче Христов, пастырю добрый и истинный, преподобне отче наш Варсонофие! Призри на ны скорою твоею помощию и умоли Человеколюбца Бога, да не осудит нас грешных по беззакониям нашим. Сохрани нас твоим заступлением от облежащаго ны суемудрия и неверия, и, яко пастырь добрый, упаси заблудшия овцы стада Христова и во дворы Господни сия всели. Огради нас от соблазнов, ересей и расколов и настави твердо в вере Православней подвизатися. Потщися, скорый о нас предстателю, благоприятным твоим ходатайством умолити Господа, да уврачует Своею благостию болезни наша душевныя и телес¬ныя, согреет сердца наша любовию друг ко другу и сотворит ны братолюбны и единомысленны. Испроси у Бога и всего потребнаго для жития нашего: земли плодородия, благорастворения воздухов и мирнаго устроения. Страну нашу, град сей, и вся грады и страны христианския сохрани предстательством твоим от огня, потопа, труса, вражескаго нашествия и внутренних нестроений. И тако, твоими молитвами вспомоществуеми, мирно и благочестно житие наше поживем и достигнем онаго Иерусалима Небеснаго, идеже ты ныне в неизреченней сияеши славе, и купно с тобою и со всеми святыми прославим в Троице славимаго Бога, Отца и Сына и Святаго Духа ныне и присно, и во веки веков. Аминь.

Тропарь, гл. 8
Православия ревнителю, ересей и расколов богомудрый обличителю, Церкви Святыя изящное украшение, притекающим к тебе верный предстателю и заступниче, преподобне отче наш, Варсонофие, молися ко Господу Спасу нашему землю Херсонскую и всю страну нашу от всяких бед и зол избавити, умирити мир и спасти души наша.
Кондак, гл. 4
Яко пресветлая звезда в земли Херсонстей возсиял еси, преподобне, и Богом укрепляемь, узы и страдания за веру Православную претерпел еси. Темже усердно молимся тебе: научи нас, отче, твоему богоразумию и уврачуй недуги наша душевныя и телесныя, да во умилении зовем ти: радуйся, исповедниче Христов, преподобне отче наш Варсонофие."


Вгору



Мощі прп. Євтропії Херсонської

Місцезнаходження: Свято-Духівський кафедральний собор, м. Херсон, вул. Декабристів, 36
Богослужіння: Акафіст прп. Євтропії Херсонській – один раз на місяць перед Літургією по п’ятницям (крім Великих двунадесятих свят і Великого посту)
Історія святині: "Народилася матушка Євтропія(в миру Єкатерина Леонтіївна Ісаєнкова) в Білій Криниці Херсонської губернії у благочестивих батьків Леонтія і Агафії в 1863 році 7 грудня, на день святої великомучениці Єкатерини. Тому й нарекли їй ім'я на честь цієї святої. У дванадцять років вона поступила на виховання до жіночої чернечої громади в Олешківській Слободі Таврійської губернії. Виховуючись у цій сестринській громаді, Єкатерина навчилася грамоті й рукоділлю. Одночасно вчилася вона молитві й читанню Слова Божого, любов до яких пронесла через усе своє життя. Єкатерина вирішила присвятити своє життя Богу в чернечому служінні.
Коли громада набула статусу Успенського жіночого монастиря, Єкатерина прийняла чернечий постриг з іменем Євтропія, на честь св. мучениці Олександрійської. Її чернечим послухом було читання і спів на криласі. У житті вона вирізнялася особливою скромністю й добротою.
Матушка Євтропія стала свідком розквіту Олешківського монастиря. Будувалися чудові храми і монастирські корпуси, в обителі була створена школа для сиріт. У це й же час матушка Євтропія стала очевидицею перших чудес біля Федорівської ікони Божої Матері. Вдячну пам'ять про чудеса і зцілення, через які пролилася милість Божа до роду християнського, вона пронесла через усе своє життя.
Та не довго тривав розквіт монастиря. Раптово все змінилося і настали грізні лихоліття. Спочатку спалахнула революція, за нею громадянська війна. Монастир розпустили, храми закрили, монахинь розігнали.
Матушка, як і багато інших монахинь обителі, йде до Херсона. Там вона поселяється в районі Киндійських хуторів неподалік від храму Різдва Богородиці. Це місце було обране неспроста. За Дніпром перебували Олешки, які матушка так любила, на той час вже перейменовані у Цюрупинськ.
В ті дні матушка Євтропія заробляла собі на хліб тим, що шила ковдри. Вона постійно ходила до храму, де молилися й інші черниці Олешківського монастиря. В 1938 році храм закрили, після чого монахиням не залишилося нічого іншого, як збиратися в приватному домі. Сестри піклувалися одна про іншу і підтримували одна одну чим і як могли.
Почалася війна, і в Херсоні почали відкривати раніше закриті храми. В 1941 році відкрили і Киндійську церкву. Матушка перебралася жити ближче до храму, у будиночок, де до цього жили монахині Олімпіада і Палестина. З того часу матушка трудилася при храмі. Поки були сили, вона співала і читала на кліросі. А коли стала немічною, сиділа на лавочці біля хору і молилася. Матушка ніколи вона не пропускала богослужіння, яке буле милим її серцю.
У матушки завжди було людно, бо приходило багато людей. Від Бога вона мала особливий дар прозорливості. Та не тільки це вабило до неї людей, але сила молитви, яку матушка підносила про тих, хто потребував Божої допомоги. Про силу її молитви знали багато людей, тому відвідувачі приїжджали не тільки з Херсона, а й з Миколаєва, Первомайська, Запоріжжя, Дніпропетровська та інших місць. Тому двір завжди був повен людьми.
Матушка приймала всіх у себе в кімнаті, сидячи на маленькій лавочці біля свого ліжка. Ніхто ніколи не бачив, щоб вона лежала на ліжку, навіть якщо була хвора. За словами очевидців, біля неї завжди лежала дерев'яна цурочка. Коли матушка втомлювалася, вона клала цурочку на ліжко, і сидячи на лавиці, клала голову на ту цурочку. Передихне трохи і далі спілкується.
Духовні чада свідчили, що на ногах матушка носила вериги. У її руках завжди було Святе Євангеліє, яке вона постійно читала.
Матушка мала спілкування з послушницею Домнікою, нині прославленою Церквою у лику святих. Бувало, її запитували: «Чи часто Ви бачитеся з послушницею Домнікою?» На це вона відповідала: «Не так часто ми бачимося, а часто духовно спілкуємося». Вони молилися одна за одну.
Деколи направляла вона своїх чад до отця Йосифа (прп.Амфілохія Почаївського), з яким теж спілкувалася. Спілкування це було пов'язане з тим, що їй в дивний спосіб була дарована Почаївська ікона Божої Матері. Після смерті її колишньої послушниці схимонахині Ангеліни, ця ікона була передана Свято-Духівському кафедральному собору в Херсоні, де цей образ перебуває понині.
Сповідник віри Архієпископ Іоанн (Лавриненко), який перебував на покої в Херсоні, також спілкувався з матушкою Євтропією.
За свідченням духовних чад, матушка мала особливу дерзновенність молитися за упокій спочилих, які, через закриття храмів і недостатню кількість духовенства, не були поховані за православним чином, або за яких нікому було помолитися. Господь чудесно відкривав їй їхні імена. Бувало так, що порожній папірець, що лежав на столі біля ліжка, до ранку був заповнений записаними на ньому іменами.
Дивним було те, що матушка Євтропія наперед могла знати імена тих, хто до неї прийде, і їхні потреби.
Як вже говорилося, у матушки завжди була безліч відвідувачів. Вони везли їй гостинці. Але вона звикла задовольнятися проскурами і святою водою. Тому приношення вона роздавала бідним, незаможним, або ж людям, які надали їй притулок.
Відійшла до Господа монахиня Євтропія 29 березня 1968 року, маючи від народження 105 років. Відспівували матушку у Киндійській церкві Різдва Пресвятої Богородиці за величезного скупчення віруючих, які прийшли помолитися за її упокій. Погребли матушку на Киндійському цвинтарі.
12 листопада 2009 року були обрітені мощі преподобної Євтропії, які того ж дня були перенесені до Свято-Духівського кафедрального собору міста Херсона.
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 грудня 2010 року монахиню Євтропію (Ісаєнкову) було причислено до лику місцевошанованих святих Херсонської єпархії.
9 серпня 2011 року у Свято-Духівському кафедральному соборі Херсона було звершено канонізацію прп. Євтропії Херсонської.
Дни пам’яті:
29 березня (н.ст.) – преставлення;
12 листопада (н.ст.) – обрітення мощей


Молитва: "О преподобная мати Евтропие, великая подвижнице и всехвальная угоднице Христова! Приими моление нас, недостойных, с верою и любовию к тебе припадающих, и испроси у Великодаровитаго Христа Бога нашего земли Херсонстей и людем ея мир и благоустроение; на ниве Божией подвизающимся исходатайствуй у Господа нашего, да выну пребывают тщанием не лениви, духом горяще, Ему неленостно работающе и в молитвах неусыпающе; в мире благочестно живущим испроси в вере твердость и во благочестии постоянство; и всем, с верою прибегающим к тебе и твоея помощи и заступления просящим, подавай присно недугов исцеление, в скорбех утешение, во всем житии благопоспешение; наипаче же Господа умоли в мире и покаянии земное житие нам преити, мытарств горьких и мук вечных избавитися, и Царство Небесное наследовати, идеже ты со всеми святыми Господу предстоиши, да выну славим Отца и Сына и Святаго Духа, ныне и в безконечныя веки. Аминь.

Тропарь, глас 4
Добродетельми богатая, кротостию и благочестием украшенная, возсияла еси чистотою жития твоего: и ныне в Небеснем чертозе с мудрыми девами предстоящи Христу, моли о нас, мати Евтропие, почитающих память твою.

Кондак, глас 3
Монашеское житие от юности возлюбивши, и во след Христа усердно потекши, постническими подвиги, бдением и молитвами страсти греховныя укротила еси, и наставница многим к житию благочестному в земли Херсонстей явилася еси. Темже всечестную твою память совершающе, благодарными гласы, веселящеся, вопием ти: Радуйся, мати наша, Евтропие преподобная."


Вгору


Ікона Божої Матері «Благодатне небо»


Місцезнаходження святині:
Успенський собор, м.Херсон, вул. Леніна, 5

Богослужіння біля святині: Акафіст Пресвятій Богородиці перед іконою «Благодатне Небо» - щонеділі (крім Великих двунадесятих свят і Великого посту)

Історія святині: "Ікона Божої Матері «Благодатне Небо», на якій зображена Пресвята Богородиця з Богонемовлям, що стоїть на півмісяці - єдина ікона, яка дивом збереглася до наших днів з XVIII століття. Після революції ікона зберігалася в одному з музеїв Херсона і на 200-ліття освячення Успенського собору (1998 р.) була повернена Церкві.
Святкування – на другий день Пасхи"
Через деякий час після повернення ікони з музею до храму відбулося диво – ікона оновилася. Оновлення ікони Божої Матері віруючі зв’язують з поверненням Успенського собору Українській Православній Церкві і з початком реставраційних робіт.

Молитва:

"В молитвах Неусыпающая, Пресвятая Дево, Мати Господа нашего, страны нашей Премилостивая Покровительница! Сохрани молитвами Твоими храм преславнаго Успения Твоего в богоспасаемом граде Херсоне и сохрани благочестно призывающих в нем имя Твое святое от всякия беды и нужды. Моли Сына Твоего, да освятит любящих благолепие святыни Твоея, покрый честным Твоим омофором благоговейно служащих и служивших в ней от всякия напасти и печали. Представльшихся же от жития сего создателей, благоустроителей и всех молитвенников святаго дома Твоего в вечной жизни со Ангелы и всеми святыми причти! Аминь.
Тропарь, глас 6
Что Ти наречем, о Благодатная? Небо, яко возсияла еси Солнце Правды; Рай, яко прозябла еси Цвет нетления; Деву, яко пребыла еси нетленна; Чистую Матерь, яко имела еси на святых Твоих объятиях Сына, всех Бога, Того моли спастися душам нашим.
Кондак, глас той же
Не имамы иныя помощи, не имамы иныя надежды, разве Тебе, Владычице, Ты нам помози, на Тебе надеемся и Тобою хвалимся, Твои бо есмы раби, да не постыдимся."


Вгору

Мощі блаж. Домніки Олешковській

Місцезнаходження: Храм Св. рівноап. Ніни, м. Цюрупинськ

Богослужіння біля святині: Акафіст блаженній Домніці Олешківській – 1-2 рази на місяць по п’ятницях (крім Великих двунадесятих свят і Великого посту)


Історія святині:
"Блаженна Домніка Олешківська (в миру Домна Іванівна Ліквиненко) народилася в 1881 році в православній сім’ї заможних селян Таврійської губернії. З дитячих літ виховувалася в любові до Бога й молитви. Достеменно не відома доля її родини й дитячі роки, але як сама вона розповідала, після паломництва до святинь Києво-Печерської лаври, у віці 15 років вона вирішила присвятити своє життя Богу й жити при монастирі.
В 1896 році Домну прийняли до школи для дівчат-сиріт при Свято-Успенському жіночому Олешківському монастирі. Тут вона навчилася грамоті й рукоділлю. При школі була домова церква на честь Святителя й Чудотворця Николая, де учениці здійснювали молитовне правило й відвідували богослужіння. З тих самих пір Домна гаряче полюбила Николая Угодника - захисника сиріт і знедолених, і любов цю пронесла через все своє життя.
По закінченні навчання в школі вона залишилася в обителі. Послушницею, з ім’ям Домніка, вона була прийнята в число сестер монастиря.
Домніка любила самоту, у тиші якої читала Псалтир чи акафіст Святителю Николаю. Це було помічено ігуменею монастиря й вона благословила їй за послух пасти монастирських телят. Перебуваючи на природі, в оточенні безсловесних тварин, вона з радістю віддавалася молитві. Очевидці розповідали, що часто бачили Домніку, як вона читала Псалтир, а навколо неї паслися телята, які наче слухали її. Тварини любили Домніку, і коли вона виганяла їх на пасовисько, то не вона, а вони за нею ходили.
Починаючи з 1900 року, Олешківський монастир переживав період свого розквіту. Був збудований чудовий Успенський собор, оновлений Никільський храм, у новій трапезній влаштована церква на честь рівноапостольної Ніни. Монастир обгородили кріпосною стіною з вежами, побудували нові корпуси, розширили школу, де вже вчилися 60 дівчат-сиріт. Все це свідчило про зростання духовного життя: з усіх боків у монастир стікалися прочани. В обителі просяяла чудесами Феодорівська ікона Божої Матері. Але наближався трагічний 1917 рік і у цей час сестри монастиря стали помічати дивну поведінку послушниці Домніки. На пасовищі вона залишала тварин, а сама йшла на кукурудзяне поле й там з піднятими руками зі слізьми молилася за обитель. Зовсім скоро монахині зрозуміли, що так вона пророкувала майбутню сумну долю монастиря і його насельниць.
Почалася революція, потім громадянська війна. Восени 1920 року в Олешках встановилася радянська влада, а у
березні 1922 року з монастирських храмів вилучили церковні цінності і монахинь вигнали.
Послушниця Домніка знайшла свій дах в Олешківській слободі, неподалік від монастиря в однієї благочестивої старенької жіночки.
Скромна послушниця Домніка була покликана Богом на служіння людям, отримавши від Нього дар прозорливості.
Споглядаючи невидиме, як видиме, і прийдешнє, як сьогодення, матушка багатьом допомагала своєю порадою й благословенням. Приховуючи свій дар під видом юродства, вона приповідками, загадковими фразами чи символами пророкувала грядущі події. Так, наприклад, черницям перед закриттям монастиря вона роздавала кому камінчик, кому шматочки матерії, а кому й свічкові огарки. Лише з часом, як розповідали матушки, вони зрозуміли значення цих «подарунків». Живучи в миру, вони стали працювати: хтось на будівництві подавав камінь, хтось кравчинею шив одяг, а хтось і при храмі трудився вівтарницею.
У голод 1924 року матушка Домніка переїхала жити до Каховки й часто ходила на богомілля в Берислав. Одного разу, на дорозі вздовж Дніпра вона пророчила своїм супутницям про затоплення цих місць, згодом так і трапилося, коли побудували Каховську ГЕС.
Повернулася в Олешки матушка в 1928 році. Місто перейменували в Цюрупинськ, всі храми були закриті. Недалеко від дому, де жила Домніка, жили черниці Агафія й Дарія. До них вона часто приходила, щоб разом помолитися й мати розраду від гіркоти даремних образ, які вона терпіла від вуличних хлопчаків. Місцеві жителі ставилися до неї з повагою, ласкаво називаючи її Домочкою чи Домнікиєю, і приносили їй продукти.
Почалася Велика Вітчизняна війна. Німці сильно бомбили Цюрупинськ, і обстрілювали з артилерії. Домніка жила в цей період у раби Божої Ніни. Одного разу вона сиділа у дворі під вишнею й читала Псалтир. Раптом падає снаряд, зрізує дерево й вибухає поруч. З Домніки вибухом зірвало хустку й вирвало з рук книгу, а вона сидить, ціла-цілесенька, як ні в чому не бувало.
Довелося Домніці під час війни бачити смерть і горе людське. Пророчила вона Наталі Акимівні Іщенко загибель чоловіка й сина, а їй довге життя. З тих пір Домніка жила в неї в домі до кінця своїх днів. Цей будинок у Цюрупинську зберігся й понині по вулиці Нижній.
На той час про Домніку знало багато людей, до неї приїжджали не тільки з найближчих селищ, але й з інших міст: Запоріжжя, Херсона, Миколаєва. Їхали не тільки прості люди, але й духовенство. В основному просили поради, молитов чи благословення.
Особливу турботу Домніка виявляла про людей церковних.
Багато й інших священнослужителів донині вдячні Домніці за її поради й молитви.

Глибока церковність – її невід’ємна риса. Вона завжди прагнула в храм Божий і навіть у старості долала багато кілометрів заради участі в богослужінні. Регулярно, коли це було можливо, вона причащалася Святих Христових Таїн (про це свідчать понині живі священики, які її причащали). Дотепер живі багато свідків її милосердя до інших і строгості до себе. Все це не повний перелік чеснот, які мала блаженна Домніка.
Відійшла вона до Господа в суботу 10 червня 1967 року. На похорони зібралося багато людей, труну з тілом пронесли від дому до Введенського храму. Матушку Домніку поховали на старому монастирському кладовищі, на могилі встановили дерев’яний хрест.
Від дня її поховання до неї завжди йшли люди, як до живої, приносячи свої радощі й печалі.
Існує безліч свідчень про благодатну допомогу, про святість життя, побожність, прозорливість блаженної Домніки. Її благодатна допомога тим, хто звертається до неї не оскудіває і понині.
10 грудня 2008 року, на свято ікони Божої Матері «Знамення», з благословення Архієпископа Херсонського й Таврійського Іоанна були обрітені мощі блаженної Домніки. Під час їхнього обрітення, був знайдений добре збережений дерев’яний хрест від парамана, що підтверджує свідчення людей про те, що Домніка прийняла чернечий постриг.
Мощі з благоговінням помістили у раку й перенесені в храм рівноапостольної Ніни.
Напередодні прославлення святі мощі були привезені до Свято-Духівського кафедрального собору в Херсоні, де 15 липня відбулося прославлення святої блаженної Домніки Олешківської.
День пам’яті - 10 червня (н.ст.)
10 грудня (н.ст.) – обрітення мощей

"Випадок зі свого життя повідав протоієрей Петро Бабійчук. Після закінчення семінарії він влаштувався псаломщиком в один з херсонських храмів. Було це в часи хрущовських гонінь. уповноважений по справах релігій, довідавшись про молодого псаломщика, заборонив йому працювати в церкві й вимагав іти на завод. За порадою свого друга священика, Петро поїхав до Домніки. Вона йому сказала: «Їдь у Берислав і Каховку». Він навіть не знав, чи є там храми. Але Божим Промислом все владналося й Петро став псаломщиком у Бериславі. Незабаром він провідував свого однокласника по семінарії, що служив священиком у Каховці, тут він познайомився з дівчиною, яка й стала його матушкою. Так справдилися два пророкування: і Берислав, і Каховка. Після рукоположення отець Петро з матушкою поїхали до Домніки подякувати їй. Матушка отця Петра була вагітна. І коли вони підійшли до будинку матушки Домніки, вона зустріла їх словами: «Вас троє прийшло - із хлопцем» - це було ще одне пророцтво, що виповнилося. В отця Петра народився син, його назвали Симеоном. Як і батько, він став священиком.
Жителька Голої Пристані Надія Савівна розповідала, що після розкуркулювання їхня родина жила дуже бідно, батько працював у каменоломні, важко заробляючи на хліб. У голодування 1933 року батько вмер і вони залишилися без копійки. Мама була в горі й розпачі, вона залишилася з чотирма дітьми на руках, і не знала, як їх тепер прогодувати. У ту ніч вона гірко плакала й молилася Богові про допомогу. На світанку у двері постукала незнайомка в чорному (то була Домніка, раніше вони не знали й не бачили одне одного), і каже: «Сонька, вдягайся, мене Господь до тебе прислав! Вдягайся! Я буду купувати хліб, а ти будеш різати на чотири частини й продавати!» Так вони й робили. Домніка врятувала їхню сім’ю від голодної смерті.
Надія Савівна з Голої Пристані розповіла, як матушка Домніка після своєї смерті напоумила її: «У неділю в моєї подруги Ніни сильно заболів зуб, а лікарня закрита. Я повела її до знайомого матушки Домніки, зубного лікаря Василя. Він сказав, що Ніні негайно треба в лікарню, а він допомогти тут не може. Тоді я подумала про себе: «Називаються віруючі, людина страждає, а він допомогти не хоче. І як тільки матушка Домніка з ним спілкувалася?» Уночі уві сні мені явилася матушка й каже: «Ти роби, як ти знаєш, а я робила, як я знала!» Так матушка мене напоумила, що не можна нікого засуджувати... А зубний біль пройшов того ж дня».
Псаломщиця Свято-Духівського собору міста Херсона Валентина Москаленко розповідала: «Я матушку Домніку не знала за життя, але дуже її шанувала й шаную. Одного разу ми поїхали на її могилку з кількома прихожанами. У мене тоді була на душі скорбота, бо я не могла купити необхідну для мене книгу «Общу минею». Я заробляла тоді 60 карбованців, а вона коштувала 30 карбованців. От я на могилці стала просити матушку, щоб вона послала мені грошей на цю покупку. Уночі уві сні мені явилася Домніка й сказала, що гроші будуть. А через тиждень мені прийшло повідомлення з фінвідділу, що я переплатила податок на 30 карбованців. Я здивувалася, що в мене з’явилася переплата, бо я завжди платила дуже точно, як мені податок нараховувався. А через якийсь час мені підвищили зарплату на 60 крб., а потім ще на 30 крб. От так матушка Домніка допомогла мені».

Молитва:
"О достоблаженная мати Домнико, ты ныне душею на небеси пред Престолом Божиим предстоиши, телом же на земли почиваеши, и данною ти свыше благодатию различная чудеса источаеши! Темже взирающе на святый твой образ и предстояще раце честных мощей твоих, радуемся о преславнем скончании жительства твоего и чтим святую память твою. Ты же, предстоя Престолу Божию, услыши нас, грешных, молящихся тебе, приими молитву нашу и принеси ю ко Милостивому и Человеколюбивому Спасителю нашему. Испроси нам у Христа Бога мирное и безмятежное житие, здравие душевное и телесное, земли благоплодие и во всем всякое изобилие и благоденствие, да сподобимся предстательством твоим, аще и недостойнии есмы, видети благая на земли живых, славяще единаго во святых Своих славимаго Бога, Отца и Сына и Святаго Духа, ныне и во веки веков. Аминь.

Тропарь, гл. 5
От юности желанием Божественныя любве разжигаема, суету житейскую отринула еси, смирением крайним и молитвою непрестанною мудрость Христову стяжала еси и в годину лютую явилася еси наставница ищущим спасения. Темже предстоя ныне Господеви в лице святых, поминай молящихся тебе, Домнико, мати блаженная.

Кондак, гл. 8
Силою укрепляема Всемогущаго Бога, в немощнем естестве подвиги многотрудныя явила еси, и долу влекущия страсти чистотою и бдением непрестанным умертвила еси. Сего ради Христос Бог тя прослави дивными чудесы, мати блаженная Домнико, Емуже прилежно молися подати нам мир и велию милость."

Вгору


Ікона Божої Матері Феодорівська (Олешківська) Херсонська

Місцезнаходження святині: Введенський храм, м. Цюрупинськ

Богослужіння біля святині: Акафіст Пресвятій Богородиці перед Іі іконою Феодорівською – 1-2 рази на місяць по п’ятницях (крім Великих двунадесятих свят і Великого посту)

Історія святині: "Через цю ікону Господу Богу благоугодно було явити велику Свою милість Свято-Успенській жіночій обителі в Олешках, біля Херсона. Покійна монахиня Єлизавета в 1878 році разом зі своєю сестрою Оленою приїхала в Петербург по спарві про відкриття Успенської обителі. Тут вони прожили біля 2-х місяців поблизу Казанского собора в одної благочестивої вдови Євдокії Іванівни Яковлевої. У неї ж сестри познайомилися с петербургським купцем Спиридоном Івановичем (прізвище невідоме), який був родичем цієї вдови. Спиридон Іванович виявив бажання пожертвувати в обитель Феодорівськую ікону Божої Матері, яке побажання з радістю і благодарністю було прийнято.
По приїзді сестер з Петербурга ця святиня була поставлена в неосвяченому ще тоді Николаївському храмі біля жертовника. Коли Николаївський храм був возобновлений, то икона ця була поставлена не в алтарі, а по ліву сторону іконостасу в колоні. Тут Небесна Владичиця і прославила Свій Пречестний Лик первим чудесним знаменням, коли в червні 1908 р., по молитві біля нього, повністю зціливця хворий каліка Трофим Зеленін.
Вслід за тим дивом відбувся цілий ряд нових див, які всі ретельно були перевірені і підтверджені свідчими показаннями осіб, які заслуговують на повну довіру.
Святкування –
27 червня (н.ст.) - в пам’ять першого дива, яке звершилося у цього образу.
"

"13-го червня 1908 р. до Успенської жіночої обителі прибув селянин Воронезьскої губернії Нижнє-Девицького уїзду Туровської волості с. Турова Трофим Зеленін. Він був каліка з сухою лівою рукою, припадками падучої і постійнним трясінням голови. Колись він був бравим солдатом, але в одному з боїв під час русько-японської війни він був сильно контужений в голову, а осколок бомби скалічив його руку, зробив неспроможним до фізичної праці. Молодий ще человік сильно тяготився своїм убожеством і не раз з болісним стоном душі своєї звертався до Усердної Заступниці страждучих. В одну з ночей каліці було видіння. До нього підходила в багатих одіяннях з венцем на голові жінка і, простираючи над ним руку, наказувала йти в Таврійськую губернію, місто Олешки, в тамошній монастырь, обіцяючи тільки там дарувати йому зцілення. Сон цей повторився ще два рази, при чому в останній раз Царствена Жена мала в руках ікону Божої Матері, Лик якої точно запечатлівся в умі Зеленіна. «Тільки там, де Я сказала тобі, і тільки у цієї ікони ти отримаєш зцілення», - еще раз почув каліка.
13 червня 1908 р. Трофим якось добрався до Успенкьго монастиря в Олешках. Тут він відстояв літургію в Успенському соборі, а потім ретельно обдивився всі ікони цього храма, але не знайшов тої, яку бачив уві сні. Одна з сестер обителі вказала йому на никольський храм, де він і знайшов Федорівську ікуну Божої Матері, яку йому показувала Царственна Жена. Чередний монах відслужив молебен перед цим образом. Лик ікони був копією з чудотворної Костромської Феодоровской ікони Божої Матері, родової святыні Дома царів Романовых.
В той же день хворий був в монастирі на сповіді, а на другий в Успенському храмі відстояв Літургію і причастився, а після закінчення служби знову заказав молебінь перед Феодорівською іконою. Молитва укрепила його настільки, що він став потрохгу двигати своєю скаліченою рукою, а до вечора того ж дня вона в нього повністю зцілилася. Трясіння голови також припинилося, а часті припадки епилепсії більше не повторювалися."

Молитва:
"О, Пресвятая Владычице Богородице и Приснодево Марие, единая надеждо нам грешным! К Тебе прибегаем и Тебе молим, яко велие имаши дерзновение пред рождшимся от Тебе по плоти Господем Богом и Спасителем нашим Иисусом Христом. Не презри слез наших, не возгнушайся воздыханий наших, не отрини скорби нашея, не посрами упования нашего на Тя, но матерними молении Твоими умоли Господа Бога, да сподобит нас грешных и недостойных свободитися от грехов и страстей душевных и телесных, умрети миру и жити Ему Единому по вся дни живота нашего. О Пресвятая Владычице Богородице, путешествующим спутешествуй и ограждай и охраняй оныя, избави плененных от пленения, свободи страждущих от бед, утеши сущих в печали, скорбех и напастех, облегчи нищету и всяко злострадание телесное, и даруй всем вся потребная к животу, благочестию и жизни временней. Спаси, Владычице, вся страны и грады и сию страну и сей град, имже сия чудотворная и святая икона Твоя дадеся во утешение и ограждение, избави я от глада, губительства, труса, потопа, огня, меча, нашествия иноплеменных, междоусобныя брани, и отврати всякий гнев на ны праведно движимый. Даруй нам время на покаяние и обращение, избави нас от внезапныя смерти, и во время исхода нашего предстани нам явльшися, Дево Богородице, и избави нас от воздушных мытарств князей века сего, сподоби на Страшнем Судищи Христовом стати одесную, и соделай нас наследники вечных благ, да славим вовеки великолепое имя Сына Твоего и Бога нашего со Безначальным Его Отцем и Святым, и Благим, и Животворящим Его Духом, ныне и присно и во веки веков. Аминь.
Тропарь, глас 4
Присшествием честныя Твоея иконы, Богоотроковице, обрадованный днесь Богохранимый град Кострома, якоже древний Израиль к кивоту Завета, притекает ко изображению лица Твоего и воплотившагося от Тебе Бога нашего, да Твоим матерним к Нему предстательством присно ходатайствуеши всем, под сень крова Твоего прибегающим, мир и велию милость.
Кондак, глас 8
Благодарственная приносяще Ти, раби Твои, Богородительнице, о всех, имиже благодеяла еси граду нашему, из глубины души взываем к Тебе и мили ся деем: не престани, Владычице, матерними к Сыну Твоему и Богу нашему молитвами подавати вся благая и спасительная всем, верою и любовию вопиющим Ти: радуйся, Дево, христиан похвало."

Вгору




Ікона Божої Матері «Трьох Радостей»

Місцезнаходження святині: Покровський чоловічий монастир, с. Музиківка

Богослужіня біля святині: Акафіст Пресвятій Богородиці на честь ікони Її «Трьох радостей» щоденно після полунощниці.

Історія святині: Ця ікона була принесена в дар обителі через деякий час після її відкриття благочестивою жителькою с. Музиковки Надією. Ікона була родовою святинею її сем’ї та передавалася з покоління в покоління по жіночій лінії.

Молитва: "О Пресвятая Дево, Всеблагаго Сына Мати Всеблагая, града (и святаго храма) сего Покрове, всем верная Предстательнице и Заступнице! Не презри моления нас, недостойных раб Твоих, но умоли Сына Твоего и Бога нашего, да всем нам, с верою и умилением пред чудотворным образом Твоим покланяющимся, по коегождо потребе радость дарует: грешником – вседейственное вразумление, покаяние же и спасение; сущим в скорбех и печалех – утешение; в бедах и озлоблениих пребывающим – совершенное сих избытие; малодушным и ненадежным – надежду и терпение; в радости и изобилии живущим – непрестанное Богу благодарение; сущим в болезни – исцеление и укрепление. О Госпоже Пречистая! Умилосердися ко всем чтущим всечестное имя Твое и всем яви всемощный покров Твой и заступление: от враг видимых и невидимых люди Твоя защити и сохрани; супружества в любви и единомыслии утверди; младенцы воспитай, юныя уцеломудри, отверзи им ум к восприятию всякаго полезнаго учения; от домашния свары единокровныя люди миром и любовию огради, и всем нам подаждь друг ко другу любовь, мир и благочестие, и здравие со долгоденствием: да вси на небеси и на земли ведят Тя, яко твердую и непостыдную Предстательницу рода христианскаго и, сие ведущие, славят Тя и Тобою Сына Твоего со Безначальным Его Отцем и Единосущным Его Духом, ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Тропарь, глас 4
От святыя иконы Твоея радости неизреченныя преисполнила еси сердце благочестивыя жены. О Пречистая Владычице мира, Всемощная Царице, радосте твари, Приснодево, егда возвратила оной и мужа, и сына, и достояние ея, такожде и всем нам милосердствуеши, даруй исполнение благих желаний, источая приснотекущий источник радости молящимся Тебе и вседушно вопиющим: Радость всему миру родившая, радости исполни неоскудевающия чтущих Тя.
Кондак, глас 6
Не имамы иныя помощи, не имамы иныя надежды, разве Тебе, Владычице, Ты нам помози, на Тебе надеемся, и Тобою хвалимся, Твои бо есмы раби, да не постыдимся."

Вгору



Хмельницька єпархія

Чудотворна ікона прп. Онуфрія Великого та Істочник прп. Онуфрія Великого

Місцезнаходження:
Свято-Преображенський жіночий монастир, село Головчинці Летичівського району Хмельницької обл.

Богослужіння біля святині:
Щодня в 6-00 і в 17-00: неділя і святкові дні вечірня в 17-00,
літургії : раня в 0-00 год., пізня в 8-30 год.

Історія святині: Втрачена з закриттям монастиря Ізцілення , поміч Божа в різних випадках людських потреб


Молитва:
"О преподобне отче Онуфрие! Молим тя: услыши нас, грешных и недостойных раб Божиих (имена), в час сей. И приими сие малое моление наше: рукописание дел наших скверных и нечистых молитвою твоею изглади, твоим заступлением присно нас покрывай и ко уготованному верным пресветлому чертогу молитвами твоими приведи; умоли убо Милостиваго Бога, да отпустит нам вся прегрешения наша вольная и невольная и вся злая дела, нами сотворенныя, и да избавит нас твоим предстательством от вечных мук и сподобит нас радости вечныя насладитися, купно со всеми святыми, во веки веков.

Тропарь преподобному Онуфрию Великому

Тропарь, глас 1
Желанием духовным пустыни достигл еси, богомудре Онуфрие, и яко безплотен в ней многолетне подвизался еси трудолюбне, соревнуя пророкам Илии и Крестителю: и от руку ангельску таин божественных насладився, ныне во свете Святыя Троицы купно с ними веселишеся. Моли спастися нам, твою память почитающим.

КОНДАК, ГЛАС 3
Сиянием Духа Пресвятаго, Богомудре, просвещься, оставил еси яже в житии молвы, пустыню же достиг, преподобне отче, возвеселил еси иже над всеми Бога и Зиждителя, сего ради прославляет тя Христос, блаженне, Великий Дарователь."

Вгору



Чудодійна ікона Божої Матері «Утоли моя печали»
(місцевого вшанування)


Місцезнаходження святині:
Храм Різдва Пресвятої Богородиці, м. Староконстянтинів Хмельницької обл.

Тел. настоятеля
+38067 380 73 28

Богослужіння біля святині:
В воскресні та святкові дні вечірня на передодні о 17-00, літургія о 9-00.


Молитва:
"Надежде всех концов земли, Пречистая Дева, Госпоже Богородице, утешение мое! Не гнушайся мене грешного, на Твою бо милость уповаю, упаси ми пламень греховный и покаяний ем ороси изсохшее мое сердце, очисти ум мой от греховных помыслов, приими мольбу, от души и сердца со воздыханием приносимую Тебе. Буди о мне ходатаица к Сыну Твоему и Богу, и отврати гнев Его матерними Твоими молитвами, душевныя и телесныя язвы исцели, Госпоже Владычице, утоли болезнь души и тела, утиши бурю злых нападений вражеских, отъими бремя грехов моих, и не остави мене до конца погибнути, и печалию сокрушенно сердце мое утеши, да славлю Тя до последнего издыхания моего. Аминь.
Тропарь, глас 5
Утоли болезни / многовоздыхающия души моея, / утолившая всяку слезу от лица земли:
Ты бо человеком болезни отгониши
и грешных скорби разрушаеши,
Тебе бо вси стяжахом надежду и утверждение,
Пресвятая Мати Дево.
Кондак, глас 6
Не ввери мя человеческому предстательству,
Пресвятая Владычице,
но приими моление раба Твоего:
скорбь бо обдержит мя,
терпети не могу демонского стреляния,
покрова не имам,
ниже где прибегну, окаянный, всегда побеждаем,
и утешения не имам разве Тебе, Владычице мира,
упование и предстательство верных,
не презри моление мое, полезно сотвори.
Ин Кондак, глас 6
Предстательство христиан непостыдное,
ходатайство ко Творцу непреложное,
не презри грешных молений гласы
но предвари, яко Благая, на помощь нас,
верно зовущих Ти:
ускори на молитву и потщися на умоление,
предстательствующи присно, Богородице, чтущих Тя.
Величание:
Величаем Тя, Пресвятая Дево, Богоизбранная Отроковице, и чтим образ Твой святый, имже точиши исцеления всем с верою притекающим"

Вгору




Джерело Пророка Божого Іллі


Місцезнаходження святині:
с. Слобідка Шелехівська Деражнянського району Хмельницької обл. Храму немає

Історія святині: невідома. Ісцілення очної та кісткової хвороб

Богослужіння біля святині: Служба в день п’амяті прор. Божого Іллі 2.08. о 9-00 год.

Молитва:
"О великий и преславный пророче Божий Илие, ревности ради твоея по славе Господа Бога Вседер жителя не терпевый зрети идолослужения и нечестия сынов исраилевых, законопреступнаго царя Ахаава обличивый и в наказание тех трилетный глад на землю исраилеву молитвою твоею от Господа испросивый, вдовицу сарептскую во гладе пречудно препитавый и сына ея умерша молитвою твоею воскресивый, по прошествии же пронареченнаго времене глада, собранный на гору кармильскую народ исраильский в богоотступстве и нечестии укоривый, таже огнь молитвою на жертву твою с небесе испросивый, и чудом сим Исраиля ко Господу обративый, студныя же пророки Вааловы посрамивый и умертвивый, по сих же молитвою паки небо разрешивый и обильный дождь на землю испросивый, и люди исраилевы возвеселйвый! К тебе, предивный угодниче Божий, усердно прибегаем грешнии и смиреннии, бездождием и зноем томимии: исповедуем, яко недостойни есмы милости и благодеяний Божиих, достойни же паче лютых прещений гнева Его: не бо ходихом во страсе Божий и в путех заповедей Его, но в похотех развращенных сердец наших, и всякий вид греха безстудне сотворихом: се бо беззакония наша превзыдоша главу нашу, и несмы достойни явитися пред лице Божие и зрети на небо: темже исповедуем смиренно, яко сего ради заключися небо и аки медяно сотворися, зане первее заключися наше сердце от милосердия и истинныя любве: сего ради отверде земля и соделася безплодна, яко Господу нашему плодов добрых дел не принесохом: сего ради не бысть дождь, ниже роса, яко слез умиления и животворныя росы Богомыслия не имамы: сего ради увяде всяк злак и трава сельная, яко изсше в нас всякое благое чувство: сего ради омрачися воздух, яко ум наш студными помышленьми омрачися и сердце наше беззаконными похотеньми осквернися. Исповедуем, яко недостойни есмы и тебе, пророче Божий, умоляти: ты бо, подобострастен быв нам человек, ангелом в житии твоем уподобился еси, и аки безплотный, на небо восхищен еси, мы же студными помыслы и деяньми нашими безсловесным скотом уподобихомся, и душу нашу яко плоть сотворихом: ты постом и бдением ангелы и человеки удивил еси, мы же, невоздержанию и сластолюбию предающеся, скотом несмысленным уподобляемся: ты презельною ревностию о славе Божией непрестанно горел еси, мы же о славе нашего Творца и Господа небрегуще, исповедывати достопокланяемое имя Его зле стыдихомся: ты нечестие и злыя обычаи искоренял еси, мы же духу века сего поработахом, обычаи мира паче заповедей Божиих и уставов церковных блюдуще. Кий убо грех и неправду не сотворихом мы окаяннии, и тако беззаконьми нашими долготерпение Божие истощихом! Темже правосудный Господь праведно прогневася на нас, и во гневе Своем наказа нас. Обаче ведуще велие дерзновение твое пред Господем, и на любовь твою к роду человеческому уповающе, дерзаем молити тя, прехвальне пророче: милостив буди к нам недостойным и непотребным, умоли великодаровитаго и всещедраго Бога, да не до конца прогневается на ны и да не погубит нас со беззаконьми нашими, но да низпослет на жаждущую и изсохшую землю дождь обильный и мирный, да дарует ей плодоносие и благорастворение воздуха: преклони действенным твоим ходатайством на милость Царя небеснаго, не нас ради грешных и скверных, но ради избранных рабов Его, колена своя пред Ваалом мира сего не преклонивших, ради незлобивых младенцев, ради безсловесных скотов и птиц небесных, за наша беззакония страждущих и гладом, зноем и жаждою истаявающих. Испроси нам твоими благоприятными молитвами от Господа дух покаяния и сердечнаго умиления, кротости и воздержания, дух любве и терпения, дух страха Божия и благочестия, да тако, от стези нечестия на правый путь добродетели возвратившеся, ходим во свете заповедей Божиих и достигнем обетованных нам благих, благоволением безначальнаго Отца, человеколюбием единороднаго Сына Его и благодатию всесвятаго Духа, ныне и присно и во веки веков.

Тропарь, глас 4й
Во плоти Ангел, пророков основание, вторый предтеча пришествия Христова Илиа славный, свыше пославый Елисееви благодать недуги отгоняти и прокаженныя очищати, темже и почитающим его точит исцеления.

Кондак, глас 2й
Пророче и провидче великих дел Бога нашего, Плие великоимените, вещанием твоим уставивый водоточныя облаки, моли о нас единаго Человеколюбца.

Величание
Величаем тя, святый пророче Божий Илие, и почитаем еже на колеснице огненней преславное восхождение твое."

Вгору



Чернівецько-Буковинська єпархія


Боянська ікона Божої Матері


Місцезнаходження святині:
Боянський жіночий монастир Боянської ікони Божої Матері,60321, вул. Прутська, с.Бояни, Новоселицький р-н., Чернівецька обл. (03733)57752

Історія святині: "Написана в кінці 80-х років для іконостаса храма Різдва Пресвятої городиці в с.Бояни Новоселицького району Чернівецької обл.
18 грудня 1993 року підчас всенощного бдіння з очей Богородиці на іконі почали істчатись «сльози».Обстеживши єпархіальна духовна комісія підтвердила чудесне явління. Люди почали почитати ікону як чудотворну. В 1993 році у Ікони отримав зцілення хлопчик з Одеської обл., хворий раком. Випадки зцілення та різних чудес по молитві перед Іконою досить численні.
4 жовтня 1994 року Священній Синод УПЦ постановив святкування Боянської ікони Божої Матері в день Отданія свята Різдва Пресвятої Богородиці – 25 вересня (н.ст.)"

Молитва:
"О, Преблагословенная Владычице Богородице, Милости и Благосердия неисчерпаемая бездно и любве Божия пристноживотный Источниче!
Предстоящее пред святою Твоею иконою, юже в земли нашей чудно явити благословила еси, и созерцающее очами веры и смирения слезы милости Твоея, от чудотворного образа Твоего обильно источаемые, яко раби непотребнии со умилением молим Тя: открый покаянием ко Господу помраченная сердца наша и сокрушенный дух наш паки созижди целомудрием; оживотвори любовию Божест-веннаго Сына Твоего вся наша помыслы, чувствия и начинания; страхом Господ-ним укрепи расслабленную страстьми волю нашу; помози в терпении принести блословенныя плоды милосердия и братолюбия; да чистым сердцем и искреннею душею в любви Божией возрастающее, прочее время живота нашего в мире по-живем, прославляющее в Троице Единого Бога Отца, и Сына, и Святаго Духа, и Твое Всемилостивое Предстательство, ныне и присно и во веки веков. Аминь.
ТРОПАРЬ Гл.4
Радуйся земле Боянская, яко ничимже меньшая от всех градов христиан-ских: ибо яви в тебе Господь чудотворную икону Своея Пречистыя Матерее, сле-зящую о гресех наших и слезьми Своими благодатными, отирающую всяку слезу от очес наших.
КОНДАК Гл.1
В явлении Боянския иконы Божия Матерее, ангелов чини удивишася, человечестии роди благодатию Святого Духа укрепишася, целующее слезныя источники от лика Христа Богомладенца и Пречистыя Богоматере почерпающее от них дары исцелений во спасение душ наших."

Вгору



Красноїльська ікона Божої Матері

Місцезнаходження святині: Храм Різдва Іоанна Предтечі», 59022, смт Красноїльськ, Сторожинецький р-н, Чернівецька обл.


Історія святині: "«Написана в 50-х годах XX века. Икона написана для семьи Истратий и была подарена Михаилу Мытрыку, у которого хранилась до явления чуда - обильного источения мира.
В 1995 году святыню передали в приходской храм Рождества Иоанна Предтечи пгт Красноильск, где и хранится до сего дня. Первое исцеление получил 12-ти летний отрок Лукиан 14 июня 1995 года.
С 1996 года по благословению Священного Синода УПЦ установлено местное празднование в пределах Черновицкой епархии.
Празднование в пятницу Светлой Седмицы.
Находится в приходской церкви Рождества Иоанна Предтечи пгт Красноильск Сторожинецкого благочиния.»


"Перед Різдвом Хрис-товим в храм свт.Михаїла, м.Київа,завітало молоде подружжя розповівши свяще-нику про те що їх восьмимісяч-не немовля з діагнозом кіста мозку та порок серця поми-рає в дитячій лікарні, свяще-ник запропонував їм замовити молебень Красноїльській іконі Божої Матері, яка знаходилась у храмі, а по закінченні молеб-ну вручив їм невеличку фото-графію ікони, цю фотографію батьки віднесли в лікарню і поклали під подушку маленькій дитині. На ранок дитина від-крила очі і коли лікарі зробили узі, то слідів хвороби як не було. «Прихожанин храма Рождества св. Иоанна Предтечи, Скипор Георгий Иосифо-вич усердно молился у иконы о выздоровлении своего брата Константина и об укреп-лении его в вере. Константан много раз обращался в больницу, но врачи долго не могли ему ничем помочь. После посещения иконы и молитвы у нее больной почувст-вовал облегчение и заявил о своей твердой вере в Бога. ""Врачи были сильно удивле-ны происшедшим исцелением,""-пишет Скипор Г. К (Письменное свидетельство от 26 февраля 1996 года).
У жительницы Красноильска Градинарь Виктории Васильєвим, 68 лет, около года сильно болела кость правой ноги, она не могла опереться на эту ногу и пользо-валась костылями. Приложившись, после молитвы, к иконе женщина почувствовала значительное облегчение страданий. Где-то через два-три дня боль совсем исчезла и нога больше не беспокоит ее. (Письменное сви¬детельство от 10 марта 1996 го-да).
Будучи беременной, р. Б. Анна из Красноильска (фамилию указать не пожелала) была в очень тяжелом состоянии, по причине тяжкого перенесения токсикоза. Долго, но бесполезно лежала в больнице. Великим постом 1996 года, по совету священника, пришла в храм и усердно молилась у иконы. После того, как приложилась к св. образу, почувствовала душевную радость и заметное облегчение. Болезнь отступила. Без осложнений пережила роды. (Письменное свидетельство семьи Анны).
В 1956 году р. Б. Наталию, жительницу Красноильска, 63-х лет, укусила змея, после чего у нее постоянно болело все тело, особенно голова. Она стала очень вос-приимчива к разным заболеваниям. Лекарства практически не помогали. Великим по-стом в 1996 году Наталия усиленно постилась и ежедневно молилась у св. иконы. Ко дню Св. Пасхи все признаки болезненности исчезли, она впервые за долгие годы по-чувствовала себя совсем здоровой. (Свидетельство, представленное настоятелю).»


Молитва:
"ПРЕСВЯТАЯ БОГОРОДИЦЕ, СПАСИ НАС.
ЦАРИЦЕ МОЯ ПРЕБЛАГАЯ, НАДЕЖДО МОЯ БОГОРОДИЦЕ, ПРИЯТЕЛИЩЕ СИРЫХ И СТРАННЫХ ПРЕДСТАТЕЛЬНИЦЕ, СКОРБЯЩИХ РАДОСТЕ, ОБИДИМЫХ ПОКРОВИТЕЛЬНИЦЕ! ЗРИШИ МОЮ БЕДУ, ЗРИШИ МОЮ СКОРБЬ: ПОМОЗИ МИ ЯКО НЕМОЩНУ, ОКОРМИ МЯ ЯКО СТРАННА. ОБИДУ МОЮ ВЕСИ, РАЗРЕШИ ТУ, ЯКО ВОЛИШИ. ЯКО НЕ ИМАМ ИНЫЯ ПОМОЩИ РАЗВЕ ТЕБЕ, НИ ИНЫЯ ПРЕДСТАТЕЛЬНИЦЫ, НИ БЛАГИЯ УТЕШИТЕЛЬНИЦЫ, ТОКМО ТЕБЕ, О БОГОМАТИ, ЯКО ДА СОХРАНИШИ МЯ И ПОКРЫЕШИ, ВО ВЕКИ ВЕКОВ. АМИНЬ.


ТРОПАРЬ ГЛ. 4
ЯКОЖЕ КУПИНА НЕОПАЛИМАЯ ПРЕСВЯТАЯ ВЛАДИЧИЦЕ БОГОРО-ДИЦЕ, СВЯТАЯ И ЧУДОТВОРНАЯ ТВОЯ ИКОНА, ЗЕМЛЮ КРАСНОИЛЬСКУЮ ОСИЯВАЕТ, ЧУДЕСА ОБИЛЬНО ИСТОЧАЕТ, ЯВЛЯЯ МИРУ ТВОЕ ВСЕМОЩ-НОЕ ПРЕД БОГОМ ПРЕДСТАТЕЛЬСТВО ЗА РОД НАШ.
КОНДАК Гл.6
ОТ ВСЕХ РОДОВ ПРИСНО УБЛАЖАЕМА/, ПРЕЧИСТАЯ БОГОРОДИ-ЦЕ/, ПРИЙМИ ХВАЛЕНИЕ НЕДОСТОЙНЬІХ УСТ НАШИХ/, ВОСПЕВАЮЩИХ ЧУ-ДЕСА ТВОЯ И ЗО
ВУЩИХ/: РАДУЙСЯ ПОХВАЛО КРАСНОИЛЬСКАЯ/ И ВСЕЯ ЗЕМЛИ НАШЕЯ УКРАШЕНИЕ.
"

Вгору






Этот день в православном мире


О паломничестве


"Паломничество, будучи одним из аспектов духовной деятельности Церкви, уходящим корнями в глубокую древность, представляет собой форму богопочитания и является реализацией духовной потребности паствы в поклонении святыням, участии в богослужении у святых мест, молитвенном общении с верующими других Поместных Православных Церквей как выражении единства и соборности Православной Церкви, согласно учению Священного Писания, Вселенских соборов и святых отцов."


п.1. "Положения о паломничестве и паломнических службах Украинской Православной Церкви" (принят Священным Синодом УПЦ 26 августа 2011 г., журнал №65)